Перший візит до бібліотеки: готуємось разом
Удуд Марія
20.03.2018
Коли школяркою я відвідувала рідну сільську бібліотеку, в ній не було щедрого вибору книжок, не було м’яких та зручних місць для читання, не було достатньої температури обігріву для тривалого опрацювання літератури, та й перший мій візит туди був задовго до 7-річного віку. Коли в мене народилася дитина, за першої ж нагоди ми завітали до місцевої книгозбірні. Це сталося якраз у день його півтораріччя. Отримавши з того часу бібліотечну картку та гору дитячих видань на руки, ми готові ділитися з вами, як продуктивніше та релаксивніше підготуватися до першого візиту до бібліотеки. Провести свій післяобідній час разом.
1. Плануйте заздалегідь
Підготуйте дитину до візиту у нову локацію, розкажіть усі можливі правила перебування в публічному місці. Озвучте причини, чому туди йдете, що там можна буде розгледіти, позичити, взяти додому. Проговоріть свої очікування щодо поведінки дитини:
– ми повільно ходимо в бібліотеці;
– ми стягуємо одну книжку з полиці для перегляду;
– ми говоримо стишеним голосом;
– ми слухаємо маму;
– ми стоїмо поруч із мамою під час оформлення.
Можливо, навіть спершу навідайтеся до будівлі бібліотеки, не заходячи всередину. Цих емоцій теж буде безкрай. Перевірте досконально час та дні роботи місцевої бібліотеки. Лише уявіть, як складно буде розраджувати малого читача перед закритими дверима.
2. Вибір перших книг
Безпрограшним варіантом буде прочитати кілька книжок про бібліотеку, як-от «Книжковий клуб Кролика» Анні Сілвестро та Татьяни Маі-Висс, чи «Бібліотечний Лев» Мішель Кнудсен, чи «Хлопчик, якого виховували бібліотекарі» Карли Морріс та Бреда Сніда. Ви, як батьки, маєте своїх улюбленців серед авторів, спробуйте скласти список письменників, які зацікавлять вас і вашу дитину, або ж перелік видань одного окремого автора.
Carlyn K Photography
Ви можете скористатися як порадою бібліотекарів-спеціалістів, так і дозволити дитяті самостійно обрати книжку, не зважаючи на формат – книжку-картонку, енциклопедію, графічне видання, аудіокнижку, чи товсту дорослу. Дозвольте цьому виборові відбутися. Слухайте і будьте пильні! Малих читачів також може зацікавити захоплена з дому спеціальна полотняна торбинка для бібліотечних книжок. На виході оформіть бібліотечну картку, ознайомтеся з правилами повернення та продовження користування книжками вдома.
3. Поїжте заздалегідь
Більшість бібліотек мають сувору політику: у приміщенні не їсти та не пити. Поважайте їхнє бажання, завершіть обід або перекус перед тим, як увійти до бібліотеки. Це особливо важливо, якщо ви плануєте провести там тривалий час чи навіть увесь день.
4. Не поспішайте та оточіть себе книжками
Пробуйте, намагайтеся, смакуйте часом, доторкайтеся до поверхонь (книжкових, звісно), приміряйте свої смаки… Дитя обов’язково знайде книжку для себе, якщо бачитиме у Вас приклад для наслідування! Витримайте час і терпіння, дозволивши йому/їй пізнавати кожну вітрину, іграшку, полицю, стілець, оточення, сповзати й підніматися сходами. Відвідуйте книгозбірню, маючи час про запас. Хтозна наскільки дитина зануриться у книжкове середовище.
5. Спеціальна полиця вдома
Вдома потурбуйтеся про спеціальне місце для зберігання бібліотечних книжок. Це може бути кошик у дитячій кімнаті або полиця у вітальні. Зручно буде зберігати ці видання окремо від інших, адже це пришвидшить їх пошуки, коли прийде час повертати. Якщо у вашій місцевій бібліотеці нема електронної бази, то напевне є бібліотечні кишені всередині книжки. Наголосіть малюкові, що ці картки не можна витягати (або ж подбайте самі, зберігаючи їх в надійному місці). Це також стосується і глянцевих поліетиленових обкладинок, що захищають видання при багаторазовому користуванні читачами. Нагадування про те, що їх не можна обдирати, збереже вас від штрафів.
Власним досвідом перших візитів із малюками поділилися з нами:
Світлана Бабинська, мама двох дітей, піар-менеджер видавництва «Свічадо» у декретній відпустці | Україна
Коли нашому Луці було 4 роки, ми вперше пішли з ним до бібліотеки і записали його. Пішли насамперед тому, що там проводили цікаві заняття для дітей. Також тому, що наш Лука не сприймав якусь книжку двічі, тобто вдруге прочитана історія йому була нецікавою. А купувати щоразу нові книжки для нас задорого.
Далі ми залюбки стали відвідувати бібліотеку, бо там є надзвичайно привітна атмосфера. Нам завжди ЩИРО раді. Це, напевно, найважливіше. Бібліотекарі, які працюють у нашій бібліотеці, дуже привітні і люблять дітей, цікавляться нашим життям. Там ми також роззнайомлюємося з іншими мешканцями нашої околиці. І це формування певної спільноти. Наш син зустрічається там зі своїми друзями, і вони можуть разом побавитись (в бібліотеці є багато іграшок). Знаєте, в прохолодний період року це гарне місце для проведення часу. У першу чергу тому, що попри маленьке приміщення, там надзвичайно дружня атмосфера.
Важливо також, що бібліотекарі дбають про оновлення книжок. Продають зроблені із дітьми власноруч вироби, щоб придбати новинки.
До речі, коли діти мають заняття, мами та бабусі можуть послухати щось цікаве: чи про молодих письменників, чи про нові або відомі книжки. Одним словом, все для людей.
Олена Забара, мама хлопчика, книголюбка | Іспанія
Не знаю, чи вважати це традицією, але до бібліотеки ми ходимо майже щотижня, і не лише повернути й узяти нові книжки, а й просто побавитися. У нас і вдома їх дуже багато, але то зовсім інший досвід. Не люблю академічних фраз на зразок «всебічний розвиток дитини», не бачу перспективи в такому підході. Мені йдеться насамперед про атмосферне, приємне проведення часу з малюком поза домом. Він любить книжки розглядати, слухати, носити, перекладати, розкидати, збирати, будувати вежі.
Щодо порад про перший візит до бібліотеки – раджу не перетворювати це на мегаважливу культурницьку місію з купою очікувань, не планувати порядок дій і перевірки результатів, а розслабитися, мати чудовий настрій, розповісти дитині про те, що в бібліотеці живуть книжки, і піти до них у гості.
Наталія Вановська, мама маленького Данилка, працівниця публічної бібліотеки | Канада
До бібліотек у мене завжди був особливий пієтет. Ще дужче він підсилився з того часу, коли окрім манливого сховища книжкових скарбів, бібліотека стала ще й моїм місцем роботи. Тож не дивно, що мій синочок Данилко отримав свою карточку у три місяці. Крім того, у подарунок йому перепала картонна книжка і кілька буклетів з інформацією про найкращі дитячі книги та з дитячими віршованими забавлянками. Плюс торбинка з логотипом бібліотеки, щоб усе це добро занести додому.
Edmonton Public Library
Ми з Данилком затяті завсідники книгозбірні. Я повсякчас полюю за україномовними новинками, а синочку до вподоби дитячі програми, зокрема Baby laptime. Ця програма для малюків до одного року триває півгодини, і під час неї батьки з дітками виконують різні простенькі рухи, співають пісеньки, видувають мильні бульбашки та читають книжки-картинки. Така насолода спостерігати за мацьопиками, що лише починають пізнавати світ! Особисто я переконана, що ніколи не рано почати читати для діток. Хай вони ще не розуміють змісту, але ж чують мамин голос, розрізняють інтонацію, розглядають малюнки, можуть помацати чи навіть куснути сторінку. Усе це крім гарного проведення часу ще й чудовий спосіб прищепити дитині любов до захопливого світу літератури.
Кожне відділення Едмонтонської публічної бібліотеки пропонує багацько всіляких цікавостей для своїх найменших відвідувачів. Це і читання історій, і ляльковий театр, і комп’ютерні забави, і різні рухливі ігри, і літній читацький клуб, коли за певну кількість часу, приділеного читанню, діти отримують можливість виграти призи. Ті, хто ще самостійно не читає, теж можуть брати участь, треба лише аби їм уголос читали батьки. Я вже мовчу про силу-силенну книжкових новинок, в тому числі й багатьма іншими мовами, окрім англійської.
Прикметно, що бібліотечну картку малюки Едмонтона можуть отримати одразу після народження. Звісно, якщо цього захочуть мама з татом (або хтось один із них) і завітають у будь-яке відділення з документами, що підтверджують особу. Відповідальним за картку є той з батьків, хто залишив на ній свій підпис, і чиє ім’я й прізвище внесено у відповідну базу даних. Тобто, якщо дитина загубить книжку або поверне її із запізненням, платити доведеться матері чи батькові. Картка дійсна аж до повноліття її власника. А після 18-ліття треба прийти з власним документом і отримати дорослу картку. Абонемент безкоштовний як для дорослих, так і для дітей.
Не дивно, що Едмонтонські книгозбірні ніколи не пустують, там завжди весело й гамірно.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно