Життя кожного з нас складається із безлічі пазлів. Злети й падіння, кохання, зради й розчарування, приголомшливі перемоги та щемкі, болючі втрати… Кожен самостійно вибудовує свою унікальну мозаїку, картину, водночас незбагненним чином впливаючи на все й всіх довкола, будуючи взаємозв’язки та розгадуючи таємниці буття. Не останнє місце в нашому житті займають гроші. Інколи здається, що саме навколо них та навколо статусу особи обертається світ. Але чи насправді це так ? Відповідь пошукаємо в книжці від Дженні Джексон «Ананасова вулиця». І хоч не всім нам пощастило бути «золотою молоддю» і жити посеред одного із найбагатших районів Нью-Йорку на Бруклін-Гайтс, прочитати й уявити себе головними героями буде цікаво!
Читач дізнається про…
буденне-небуденне життя
посеред фруктових вулиць Брукліну. Про привілейовану родину Стоктонів: заможних батьків – Тільду та Чіпа, їхніх дітей та сім'ї, які вони створили. Про те, як інколи боляче дорослішати, адже раніше всі проблеми й питання вирішували за тебе. Про те, як чужі люди виявляються фізично й емоційно ближче, ніж кровні родичі. Ніж навіть твої батьки. Ця книжка про те, як воно, опинитися в чужому для тебе середовищі, де гроші і статус вирішують, хто ти й чого вартий. Про те, як це, шукати вихід, світло посеред темряви. Ця книжка про життя. Хоч головних героїв тут вдосталь, оповідь ведеться від імені трьох основних персонажок: Саші, Джорджіани та Дарлі. Це дві сестри із привілейованої сім'ї та їхня невістка. Більш різних за характерами, життєвими долями, переконаннями молодих жінок важко знайти. Але так чи інакше, вони стають однією родиною. Що із цього вийде?
Саша: дівчина із пересічної, середньостатистичної американської сім'ї виходить заміж за багатія. Здавалося б, вона мала б відчувати себе захищеною та щасливою. Адже бекґраунд у героїні не найпростіший: токсичні, але пристрасні стосунки із юнаком із проблемної родини. Саша змінює емоційні гойдалки в стосунках, бурхливі сварки й не менш драматичні примирення на тихе, розмірене і стабільне кохання із Кордом. Але його батьки, із їхньою манірністю, пишними традиціями, старовинним будинком та незліченними статками здаються дівчині чужими й байдужими. Та і хто буде особливо радіти, якщо її поза очі називають «шлюбною аферисткою»?
«Старші Стоктони дозволили їй вийти за свого сина, але вона нутром відчувала, що їй краще вже застукати їх за акробатичним трійником з Тільдиною напарницею по грі в бридж, ніж побачити їхню податкову звітність».
«Їхня родина була одиницею, замкненим колом, в яке Саша не могла потрапити».
Джорджіана: наймолодша дитина в сім'ї. Їй батьки приділяли найбільше уваги. Це дівчинка, яка з дитинства мала змогу насолоджуватися всіма принадами цього світу.
«Дивно, та вона завжди вважала, що встигла помандрувати, як на свій вік… Та на роботі вона збагнула, як мало бачила насправді…. Вона відвідувала туристичні принади, заможні міста, створені для розваги багатіїв, і ніколи не бачила бідності, не міркувала, як насправді живуть люди в тих куточках світу, де Conde Nast Traveler не укладе списку найкращих ресторанів».
Перед двадцятишестирічною дівчиною відчинені всі двері, але це не врятувало її від життєвих перипетій та негараздів. Адже школу життя із її уроками пройдуть усі, незалежно від коштів, які ти маєш чи твого соціального статусу. Дівчина має ніжну, інфантильну, дещо наївну натуру, тому робить помилку й закохується не в того хлопця.
«Він був зіркою вистави, а вона розфарбовувала декорації й водночас і відчайдушно прагнула, щоб він її помітив, і страшилася того, що це може статися, бо її щоки неодмінно запалають».
«Джорджіана знала, що завдяки міленіалам та їхнім психотерапевтам її сучасники навчилися звинувачувати у всіх життєвих негараздах власних батьків. Однак там, де йшлося про жалюгідне особисте життя Джорджіани, батьки були винні насправді».
Після втрати коханої людини Джорджі залишається в повній темряві й самотності. Вона страшиться поділитися своєю бідою із рідними, адже не вважає себе хорошою людиною. Чи знайде дівчина рятувальне коло серед океану депресії ?
«— Ти колись зупинялась і питала себе: Чи я насправді хороша людина ? А чи проживаю життя, роблячи світ трохи гіршим, а не кращим?»
Дарлі: відчайдуха, що відмовилася від трастового фонду заради кохання. Вона зустріла чудового чоловіка з іншого соціального кола й закохалася. Взаємні щирі почуття – про які меркантильні мотиви може йти мова, коли тебе кохають навзаєм? Але коли в пари з'явилося двійко дітей, а чоловіка неочікувано звільняють із роботи, Дарлі доводиться спуститися з небес на землю і вирішувати питання насущні, тут і зараз. Крім того, жінка шукає відповідь на одвічне питання: що означає бути хорошою мамою ? Як не повторювати помилок власних батьків?
У книзі розкривається і багато інших важливих проблем, як, наприклад, не готовність старшого покоління, представників «старої» консервативної еліти змінюватись; емоційна холодність батьків, які коштами та можливостями компенсують прояви любові до власних дітей.
«Їй було важко розмовляти з Тільдою – та належала до покоління, яке зневажало складні розмови, й закривалася за першого ж натяку на конфлікт чи щось неприємне».
Життєва, щира, мудра, розмірена, щемка та водночас захоплива історія, родзинкою якою є іронія та вдалі дотепи, смачний гумор. У ній – наші будні, наші розчарування і печалі, радощі й досягнення. І в цьому – її актуальність та важливість для кожного з нас. У сучасному суспільстві гроші вирішують багато питань. Але любов у очах рідних тобі людей – не купиш і не проміняєш ні за які багатства світу.
«Я тебе полюбив, бо побачив, яка ти люблена. Яка в тебе дивовижна родина: батьки були готові заради тебе на все, мама купувала до танців те, що ти хотіла, тато тренував твою софтбольну команду. У тебе були друзі, тебе оточувало стільки любові, що тобі було легко нею ділитися. Ти могла потанцювати з Ендрю Бовальські й зробити його щасливим на вечір. Ти була така відкрита, світла, що я побачив, який я сам темний і закритий…»
Кому читати: усім, хто полюбляє зануритися у історії про стосунки та обожнює сімейні саги. І, звичайно, тим, хто мріє побувати у Нью-Йорку та пройтися його вуличками. Завітайте і на Ананасову! ;)
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно