Томаш Седлачек: «Ми намагатимемося зафіксувати розвиток духу економіки»
Старий Лев
15.05.2017
«Економіка добра і зла» Томаша Седлачека, що українською побачила світ у «Видавництві Старого Лева, - це неординарний погляд на наукову дисципліну, яку більшість із нас стереотипно вважає «сухою». Це книга, яка не лише написана легко й доступно, а є зрозумілою навіть неспеціалістам, де сама економіка постає пригодницькою подорожжю. Читаймо уривок з видання!
Томаша Седлачека називають генієм економіки. Зустрітися з ним можна буде під час Книжкового Арсеналу у п’ятницю, 19 травня:15.00-15.45 – Дискусія «Економіка добра і зла: В пошуках сенсу економіки від Гільгамеша до Волл-стріт» з нагоди виходу книжки «Економіка добра і зла» Томаша Седлачека. Спікери: Томаш Седлачек (Чехія), Іван Міклош (Словаччина), Тетяна Окопна. Модератор: Гліб Вишлінський. Спільно з Чеським Центром у Києві. – Сцена «Кафе Європа».16:00-16:45 – Автограф-сесія Томаша Седлачека на стенді «Видавництва Старого Лева» (стенд В2 33).
Замовити книгу «Економіка добра і зла»
Економіка добра й зла
Уся економіка в загальному підсумку є економікою добра й зла. Це переповідання історій людей людям про людей — і навіть найбільш софістична математична модель є де-факто історією, параболою, нашим прагненням (раціонально) зафіксувати світ навколо себе. Я спробую продемонструвати, що ми досі за всіма економічними механізмами вбачаємо «хороше життя», тобто наш спадок, який ми несемо з собою ще з часів античної чи юдейської традиції. Я спробую продемонструвати, що математика, моделі, формули й статистика — це лише верхівка айсберга економічної думки й що найбільша частина цього економічного айсберга містить усе інше, і що суперечки в економіці — це радше боротьба історій та різних метанаративів, аніж чогось іншого. Сьогодні люди, як, зрештою, і завжди, хочуть дізнатися в економістів, зокрема, і про те, що добре й що погано.
Економісти завжди вчили нас уникати нормативних суджень і поглядів на те, що добре й що погано. І все одно, всупереч тому, що стверджують підручники, економіка є за своєю суттю нормативною дисципліною. Вона не просто описує світ, але часто також показує, яким би мав бути світ (мав би бути ефективним; у нас є ідеал досконалої конкуренції, ідеал високого зростання ВВП при низькій інфляції, ми намагаємося досягти високої конкурентоспроможності...). Тобто ми формуємо нові моделі, сучасні параболи, які, проте, лишаються нереальними й мають дуже мало спільного з реальним світом. Ось простий приклад: якщо аналітик відповідає по телебаченню на просте, здавалося б, питання на кшталт, який зараз рівень інфляції, відразу ж навздогін прозвучить наступне запитання (на яке економіст часто і відповідає сам, не чекаючи подальших розпитувань), а саме: чи такий рівень інфляції хороший чи поганий, чи інфляція не мала би бути вищою чи нижчою? Тож навіть у розмові про суто технічне питання аналітики відразу ж починають говорити про добро й зло і пропонувати нормативні оцінки: мала би бути нижчою (чи вищою). Тому що «якби економіка справді була абсолютно нейтральною в своїх оцінках, тоді логічно було б очікувати, що люди, дотичні до економічних професій, розробили цілу систему економічної думки» 1. А цього, як ми знаємо, не було. Як на мене, то це на краще, але все одно можемо припустити, що економіка — це й справді насамперед нормативна наука.
На думку Мілтона Фрідмана, економіка мала би бути позитивною наукою, нейтральною до загальновизнаних цінностей і описувати світ таким, яким він є, а не таким, яким би мав бути. Проте сама фраза, що «економіка мала би бути позитивною наукою», — це нормативне твердження: вона не описує світ таким, яким той є, а яким би він мав бути. Економіка в реальності — не позитивна наука. Бо якби вона такою була, нам би не треба було намагатися її такою зробити. «Більшість науковців і ціла низка філософів, звісно ж, приймають позитивістську концепцію, аби тільки уникнути метафізики...» 1. І, до слова, не мати жодної цінності — це вже само собою цінність, а для економістів навіть дуже вартісна. Парадоксально, що галузь, яка першочергово займається саме цінностями, намагається їх позбутися. А тут іще один парадокс: наука, яка вірить у невидиму руку ринку, хоче позбутися всіх містерій.
У цій книзі я ставитиму такі запитання: чи існує щось на кшталт економіки добра й зла? Чи окупиться добро, чи добро існує поза економічними розрахунками? Чи егоїзм — це вроджена риса людства? І якщо його можна виправдати, чи будуть врешті щасливі всі? І якщо економіка не повинна стати тільки просто механічно-алокаційною економетричною моделлю без будь-якого глибшого сенсу (чи застосування), тоді все ж варто ставити собі ці питання.
До речі, не варто боятися таких слів як добро й зло. Ми не збираємося моралізувати, використовуючи їх. У кожного з нас є свій етичний кодекс, відповідно до якого ми діємо. Так само кожен із нас у щось вірить (атеїзм — така сама віра, як і будь-яка інша). Схожа ситуація і з економікою. Як говорить Джон Мейнард Кейнс: «Люди-практики, які вважають себе вільними від будь-яких інтелектуальних впливів, зазвичай є рабськими послідовниками якого-небудь уже покійного економіста. ... Проте це саме ідеї, а не невід’ємні права, рано чи пізно стають небезпечними, хай вже вони несуть добро чи зло» 2.
Метаекономіка, або про що ця книга
Цю книгу розділено на дві частини. У першій ми вирушимо слідами економіки в міфах, релігії, теології, філософії та науці. У другій частині шукатимемо сліди міфів, релігії, теології, філософії та науки в економіці.
Щоб знайти відповіді на запитання, які нас хвилюють, доведеться пройтися по всій історії людства від самих початків нашої культури аж до сучасної постмодерної епохи. Ми не ставимо собі за мету відстежувати кожен момент, що певним чином долучився до зміни економічного сприйняття світу наступними поколіннями (включно з нашим), ідеться радше про зупинки в процесі розвитку як окремих історичних епох (часи Гільгамеша, ера юдеїв чи християн), так і визначних особистостей, які суттєво вплинули на розвиток економічного розуміння людини (Декарт, Мандевіль, Сміт, Кант, Г’юм, Мілль та ін.). Наша ціль — переповісти історію економіки.
Іншими словами, ми намагатимемося зафіксувати розвиток духу економіки. Поставимо собі запитання, які повинні прозвучати, перш ніж взагалі почнемо розвивати економічне мислення — чи то вже в філософському вимірі, чи, до певної міри, історичному. Так ми опиняємося в частині, яка лежить на абсолютному краю економіки — а часто навіть і взагалі поза її межами. Можемо назвати цю частину, скажімо, протоекономікою (запозичивши термін у протосоціології), або ж ще точніше — метаекономікою (запозичивши з метафізики) 1. Тож у цьому значенні «вивчення економіки, якщо воно не доповнюється вивченням метаекономіки, стає надто обмеженим і розпорошеним для того, щоби наприкінці можна було зробити обґрунтовані висновки» 1. Ще важливіші культурні елементи чи галузі пошуків, як, наприклад, економіку, можна знайти в загальних передумовах, що пасують до всіх можливих систем, які несвідомо передбачає кожна епоха. Як зауважив Альфред Н. Вайтгед у своїй книзі «Пригоди ідей», ці передумови здаються такими очевидними, що люди вже навіть не знають, що саме вони передбачають, адже їм навіть не відомі інші способи мислення.
Що ж ми власне робимо? І чому? Можемо (з етичного погляду) робити все, що нам (з технічного погляду) дозволено? 2 І в чому полягає призначення економіки? Для чого всі ці зусилля? У що ми справді віримо й звідки походить наша (здебільшого, непізнана) віра? Якщо наука — це «система цінностей, якій ми повністю віддані», то про які ж конкретно цінності йдеться? 3 З огляду на те, що сьогодні економіка стала ключовою галуззю, завдання якої — пояснювати та змінювати світ, потрібно поставити собі всі ці запитання.
Трошки уподібнюючись до стилю постмодернізму, ми спробуємо розглянути метаекономіку з погляду філософії, історії, антропології, культури й психології. Мета цієї книги — зрозуміти, як розвивалося сприйняття економічного виміру людства, осмислити цей розвиток і описати. По суті, усі ключові думки, з якими економіка (чи то свідомо, чи підсвідомо) працює, мають довгу історію, а їхнє коріння сягає зазвичай далеко за межі економіки, часто навіть зовсім за межі науки як такої. Спробуймо дослідити початки економічної віри, народження цих думок і їхній вплив на економіку.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно