Вітольд Шабловський

У 2008 році отримав нагороду Amnesty International за статтю «Це з любові, сестро», що розповідає про драматичні події з життя жінок у Туреччині - жертв «вбивств честі». У 2011 році - лауреат Нагороди імені Беати Павляк (пол. Nagroda imienia Beaty Pawlak) і номінований на Літературну нагороду «Nike» за книжку «Вбивця із міста абрикосів» (пол. «Zabójca z miasta moreli» (2010)) та «Репортажі з Туреччини», які написав після бесіди із терористом Мехметом Алі Агджоєм та його родиною.

Статті Вітольда Шабловського на турецькі теми були також відзначені премією Європейського парламенту. Разом із своєю дружиною Ізабеллою Мейз написав книжку «Наша нова ПНР», що є своєрідним експериментом: подружжя прожило рік ніби повернувшись в 1981 рік (використовуючи тогочасну техніку, читаючи тогочасні газети). У 2014 році видав книжку «Танцюючі медведі». У 2016 році опублікував цикл розмов з очевидцями Волинської трагедії «Sprawiedliwi zdrajcy. Sąsiedzi z Wołynia», присвячену порятунку поляків у Волині (Znak, Краків 2016). Книга була перекладена українським письменником Андрієм Бондарем і видана у 2017 році у «Видавництві Старого Лева» під назвою «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині».