Юля Стахівська

Юля Стахівська — українська поетеса, ілюстраторка та журналістка, представниця покоління «двотисячників», чия творчість вирізняється метафоричністю, культурними алюзіями та естетизацією речовинності. 

Народилася 3 грудня 1985 року в Житомирі. Здобула художню освіту в Житомирській державній художній школі за спеціальністю «Станковий живопис», де навчалася у Віктора Шкуринського та Віталія Кулика. Згодом продовжила навчання в Національному університеті «Острозька академія» та в Києво-Могилянській академії.

Була учасницею літературного об’єднання «Оксія». Її перша поетична книжка «Зав’язь думок» вийшла у Житомирі 2003 року. Наступні збірки — «Червоні Чоловічки» (2009) та «Verde» (2015) — були опубліковані у видавництві «Смолоскип». Її поезія — переважно верлібри, насичені багатозначними образами, що поєднують особисте з культурним, матеріальне з метафізичним.

Твори Стахівської друкувалися в численних українських антологіях і часописах, зокрема «Кур’єр Кривбасу», «Березіль», «ШО», «Знак», «Український тиждень», «День», «Друг читача», «ЛітАкцент», «Критика». Її тексти також з’являлися в польських, чеських та італійських виданнях, серед яких «Respublica», «RADAR», «PLAV», а також у міжнародних антологіях, зокрема «Made in Ukraine» та «Жіночий портрет в оберненій перспективі». Її вірші перекладено англійською, італійською, німецькою, польською та чеською мовами.

Окрім поезії, Юля Стахівська активно працює як ілюстраторка. Вона створила ілюстрації до книжок «Таткові нотатки» Андрія Хадановича, «Казка старого мельника» Сергія Ухачевського, «Молдавські казки», а також авторські листівки та принти. Як перекладачка, брала участь у проєкті «Підказаний Мілош», де працювала з текстами Чеслава Мілоша. Була співавторкою радіопрограми «Слова і речі» на радіо «Культура» та співупорядницею антології «Українська авангардна поезія (1910–1930-ті роки)».

Стахівська — лауреатка премій видавництва «Смолоскип» і «Молоде вино», стипендіатка Міжнародного дому письменника та перекладача у Вентспілсі (Латвія, 2010).