Дануте Гайлене

Дануте Гайлене — відома литовська психологиня, докторка соціальних наук, професорка та академкиня Литовської католицької наукової академії, де у 2015–2020 роках очолювала Центр.

Народилася 10 серпня 1951 року у Вабалнінкасі, Литва. У 1969–1974 роках навчалася на факультеті психології Вільнюського університету. Після закінчення працювала психологинею у Вільнюській психіатричній лікарні, а в 1985 році захистила кандидатську дисертацію в московському університеті. У 2001 році здобула габілітацію в Університеті Вітовта Великого. 

Від 1976 року викладає у Вільнюському університеті, де тривалий час очолювала кафедру клінічної та організаційної психології, була членкинею Сенату та головою Ради факультету філософії. Також працювала у Міністерстві охорони здоров’я Литви та в Інституті біомедичних досліджень.

Гайлене активно займалася міжнародною діяльністю. Вона є засновницею Литовської суїцидологічної асоціації та брала участь у створенні Литовської асоціації індивідуальної психології. Була членкинею Литовського комітету з медичної етики, а згодом — Литовського комітету з біоетики. Представляла Литву у Всесвітній організації охорони здоров’я, міжнародних асоціаціях із профілактики самогубств та психічного здоров’я, а також у наукових журналах і редакційних колегіях.

Наукові інтереси Дануте Гайлене охоплюють клінічну психологію, психотравматологію, дослідження самогубств та філософські аспекти психології. Вона опублікувала понад сто наукових статей і стала авторкою та співавторкою численних підручників для школярів і студентів. Серед її важливих книжок — «H. Роршаха методика для дослідження особистості» (1989), «Вони не мали померти: самогубства в Литві» (1998), «Що вони нам зробили: життя Литви з точки зору психології травми» (2008), «Складна психологія травм: наслідки політичних репресій» (2004), «Життя після зламу: психологічні наслідки культурних травм» (2015).

За свою діяльність вона отримала низку престижних нагород, серед яких Премія ректора Вільнюського університету (2001), Орден «За заслуги Литві» (2017) та Литовська наукова премія (2022).