0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Те, чого ви не знали про Туве Янссон
Суботнього літнього дня 1914 року в гельсінській «богемній» родині скульптора та художниці народилась дівчинка, яку назвали Туве Маріка Янссон.
 
Мати майбутньої письменниці працювала в радикальному антифашистському журналі «GARM». По її лінії Туве належала до стародавнього шведського роду Хаммарштенів, з якого вийшло багато видатних державних діячів і знаменитих людей. Цікаво, що Янссон багато і часто згадувала в книгах та інтерв'ю свою матір, але дуже мало говорила про батька. Існує багато інформації про її шведських родичів і вкрай мало - про фінську лінію родини по батьку.
 
 
Туве не любила вчитися в школі. Вона говорила, що школа була нудною і вона «забула про неї все, у тому числі - те, чому боялася її». Вечорами Туве сиділа перед каміном у студії батьків і слухала розповіді мами про Мойсея і про Ісаака, про людей, які тужать за своєю країною, або губляться, а потім знаходять свій шлях. Про те, що більшість людей часто відчувають себе трохи самотньо.
 
Образотворчому мистецтву Туве навчалась у Швеції, Фінляндії та Франції. Вона почала свою кар'єру ілюстратора у віці 14 років, коли її малюнки були вперше надруковані в дитячій секції журналу «Аllas Kronika». Журнал «Garm», популярний в інтелектуальних колах, почав публікувати малюнки Янссон у 1929 році і співпраця тривала до закриття журналу у 1953-му. Міжнародні виставки у Фінляндії та закордоном, робота у рекламі та безліч пропозицій співпраці - на початку 1940-х Янссон вважалася одним з найвидатніших молодих художників Фінляндії.
 
З 1934 по 1940 роки Туве пише розповіді, які публікуються в журналах і різдвяних виданнях. У щоденних газетах друкуються її нариси про поїздки і про світ мистецтва. Але ніщо не приносило Туве такої популярності, як книжковий серіал про Мумі-тролів - чарівних істот, що мешкають в ідилічній Мумі-долині. Ці книжки, ілюстрації до яких Янссон малювала сама, були на піку читацького захвату у 1950-60-их роках. Вони розходилися багатомільйонними тиражами і видавалися по всьому світу. Приміром, тільки «Капелюх чарівника» був перекладений на 34 мови, включаючи японську, тайську і фарсі.
 
Звідки взявся Мумі-троль?
 
Історію появи Мумі-троля на світ розповідає племінниця Туве - Софія Янссон: «На острові, де сім'я Янссон проводила кожне літо, туалет знаходився не у будинку, а на вулиці. Зсередини він був оббитий картоном. На цьому картоні всі члени сім'ї любили малювати і писати, там було дуже бурхливе листування. Наприклад, з братами вони міркували про філософські проблеми. Одного разу брат написав там якусь історію про Канта. Туве не змогла придумати відповідь і намалювала якусь істоту. Тоді вона сказала, що це була найбільш негарна істота, яку тільки вона могла придумати. Це і був перший Мумі-троль».
 
Вперше фігурка Мумі-троля, як особиста емблема-підпис Янссон, була опублікована на її антигітлерівському плакаті в кінці 30-х років.
 
Першу історію ​​«Маленький троль і велика повінь» Туве почала писати у 1939 році, щоб уникнути думок про Радянсько-фінську Зимову війну, яка тривала на той момент. Книга вийшла друком через шість років і не мала особливого успіху. Вона була перекладена на англійську мову останньою з усіх історій про муміків.
 
У 1946 році виходить книга «Мумі-троль і комета», у 1948 - «Капелюх Чарівника». І після цього до Туве приходить справжній великий успіх.
 
Мумі-творчість чи мумі-бізнес?
 
Усього про мумі-тролів Янссон написала 8 повістей, один збірник оповідань «Невидима дитина», 4 книжки в картинках («Небезпечна подорож»,«А що потім», «Хто втішить крихітку», «Шахрай у будинку Мумі-тролів»). Янссон особисто адаптувала свої книги для театру. За мотивами «Небезпечного літа» вона спочатку написала п'єсу «Мумі-тролі за лаштунками», а потім лібрето до мюзиклу «Мумі-опера».
 
У період популярності Янссон почувала себе двояко. З одного боку, її дратувала зайва комерціалізація її творчості, з іншого - саме величезні прибутки від продажів різної продукції з Мумі-тематикою (майки, кепки, плакати, значки) дозволили їй орендувати, а потім викупити у власність острів Кловхарун у Фінській затоці, на якому вона часто ховалася від журналістів і докучливих шанувальників.
 
Всесвітній успіх «Капелюха чарівника» привернув до Янссон увагу агентства «Associated Press», звідки вона отримала листа з словами: «Чудові істоти, створені вами, могли б стати героями коміксу, який ми бажали б друкувати». Туве запропоновали контракт на сім років. Вона з радістю погодилася - договір на публікацію коміксу гарантував їй стабільний прибуток. Оточення Янссон засудило її: всі друзі вважали, що вона продала свій талант. Крім того, малювати дитячі комікси вважалося в богемному середовищі принизливим. Сама Туве вважала, що бідність гірша за будь-яке приниження.
 
 
Перший комікс з'явився на сторінках лондонської газети «The evening news» 20 вересня 1954. На піку популярності Мумі-тематики комікс Янссон продавався в 17 країн і публікувався 58 виданнями. Спочатку Янссон особисто малювала кожну смугу коміксу, але незабаром ця робота їй набридла і вона передала її братові Ларсу, який без зупинки вигадував і малював мумі-комікси протягом 20 років, перетворивши їх в дуже прибутковий бізнес.
 
Вже у 1960-і роки Туве Янссон стала мільйонером. Величезні доходи від продажу суміжних прав (театральні постановки, сувенірна продукція з мумі-тролями) швидко зробили Янссон однією з найбагатших жінок у Фінляндії. Однак до самої смерті вона продовжувала вести дуже скромний спосіб життя: користувалася громадським транспортом, сама ходила за покупками в магазин і особисто відповідала на більшу частину листів від своїх читачів.
 
Янссон завжди підкреслювала, що, в першу чергу вона - художник, і дуже серйозно до своєї літературної діяльності не ставилася. Однак, її картини завжди привертали набагато менше уваги, ніж книжки про Мумі-тролів.
 
    
 
Разом по життю
 
Як відомо, Туве Янссон ніколи не була одружена та не мала дітей. Письменниця якийсь час була заручена з журналістом Атос Віртаненом. Але після 35 років Янссон усвідомила свою бісексуальність і відтоді підтримувала близькі стосунки виключно з жінками. У той час у Фінляндії в богемному середовищі одностатеві відносини вважалися прийнятними, хоча суспільство в цілому до осіб нетрадиційної орієнтації ставилося негативно.
 
З 1956 року постійним партнером Янссон стала художниця Тууліккі Пієтіля, яка стала вірною супутницею життя Туве. Вона була художником-графіком, професором. Багато років Туве і Тууліккі проводили літо в будиночку на власному острові Кловхарун у 80 кілометрах від Гельсінкі. У 1995 році Туве і Тууліккі приймають рішення більше не їздити на острів через проблеми зі здоров'ям.
 
Янссон і Пієтіля прожили разом 45 років. Тууліккі стала прототипом споглядальної і філософської Туу Тіккі з повісті Янссон «Чарівна зима» - факт, яким Пієтіля дуже пишалася. Часто в інтерв'ю вона говорила: «Ви знаєте, що Туу Тіккі - це я? Туве списала цей персонаж з мене».
 
За заповітом Янссон саме Пієтіля успадкувала нерухомість, якою володіли жінки - дві квартири в Гельсінкі і острів Кловхарун. Острів зараз перебуває у власності спадкоємців письменниці, які спільно з Урядом Фінляндії перетворили його на музей-заповідник. Доступ на острів для всіх бажаючих відкрито в літні місяці. На Кловхаруні можна відвідати будиночок Янссон, в якому розгорнуто експозицію її картин.
 
Після Туве…
 
Остання книга Янссон про мумі-тролів вийшла у 1970 році. До цього часу їх набралося більше десяти, а у вигляді оповідань в картинках, опублікованих у газетах - 1500. Цілком ймовірно, це була якраз та кількість, яка могла задовольнити інтерес дитячої публіки до мумі-тролів.
 
З роками популярність мумі -книг не йшла на спад, а навпаки, тільки росла. По творчості Янссон було захищено безліч дисертацій, її казки піддавалися семіотичному і психоаналітичному аналізу. У її книгах знаходять відгомони дзен буддизму і християнства, відсилання до філософії Канта і еволюційної теорії Дарвіна.
 
Туве Янссон не стало 27 червня 2001 року. Останні 11 місяців життя вона провела в лікарні, де її щодня провідувала Тууліккі. У день смерті Туве вона була поруч і пізніше повідомила журналістам, що Туве померла щасливою.
 
У день похорону Янссон у Фінляндії був оголошений національний траур. Президент країни, звертаючись із співчуттями до родичів письменниці, сказав, що «Творчість Туве Янссон - найбільший внесок Фінляндії у світову скарбницю культури після Калевали і Сібеліуса».
 
Авторські права на книги перейшли до племінниці Туве - Софії Янссон (дочки Ларса). Сьогодні доходи від реалізації продукції, що використовує образи мумі-тролів, складають таку ж частину державного бюджету Фінляндії, що і податкові відрахування корпорації «Nokia». У країні існує «Товариство Туве Янссон», метою якого є підтримка зацікавленості творчістю письменниці. Зараз воно налічує кілька сотень людей.
 
 
 
 
Вам може бути цікаво
МВА за 10 днів
Сільбігер Стівен
Виходить кулінарний записник за мотивами роману «Фелікс Австрія» та фільму «Віддана»
Що читати, щоб стати знаменитим та знайти роботу мрії
Вірш дня. Ганна Яновська
Кулінарний записник «Галицькі смаколики»
stary_lev Стежити
дописів читачів