Вітольд Шабловський у Львові: розмова про книгу «Кухня терору, або як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою»

Гості та мешканці Львова, запрошуємо вас на зустріч з польським журналістом та письменником Вітольд Шабловський й розмову про його нову книгу «Кухня терору, або як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою». Для її написання автор об'їздив кілька колишніх радянських республік та намагався з’ясувати як влада через їжу та кухню впливала на мешканців країни. Про роботу над книгою, диктаторів, кухарів та страви, історичну пам'ять й сучасні реалії будемо говорити з автором Вітольда Шабловського та модератором Віталієм Ляскою. Чекаємо вас 29 червня о 19:00 у Львівській копальні кави (Площа Ринок, 10). Вхід вільний за умов попередньої реєстрації: https://forms.gle/vWBdHzJrEKGk3fUT6

«Кухня терору, або як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою»

Для написання цієї книжки відомому польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити кілька колишніх радянських республік. Він спілкувався з особливими кухарями — Вік­тором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі воєн, що розв’язала росія, з кухарками Чорнобиля, а також тими, які пережили й запам’ятали на все життя часи Сталінського Голодомору в Україні. Та власне через кухонні двері можна так добре показати не лише людські історії, смакові звички чи вподобання кухарів і тих, кому вони готували, а й маніпулятивні механізми влади — жорстокої та безжальної, зосередженої в руках божевільних вождів, генсеків та інших радянських партійних діячів.

Не розумієте, як їжа може служити пропаганді? У країнах, що називалися Радянський Союз, її подавали у кожній смаженій котлеті й кожній радянській їдальні від Калінінграда до Північного полюса, від Молдови до Владивостока. Політика, на жаль, була присутня і в тому, що їв перший секретар, і в тому, що споживав чи не мав що їсти пересічний громадянин великої тоталітарної утопічної держави.

Вітольд Шабловський — польський журналіст і репортер. За свої репортажі отримав кілька важливих нагород.  У 2008 році отримав нагороду Amnesty International за статтю «Це з любові, сестро», що розповідає про драматичні події з життя жінок у Туреччині – жертв «вбивств честі». У 2011 році –  лауреат Нагороди імені Беати Павляк і номінований на Літературну нагороду «Nike» за книжку «Вбивця із міста абрикосів» та «Репортажі з Туреччини», які написав після бесіди із терористом Мехметом Алі Агджоєм та його родиною. Автор книг «Наша нова ПНР», «Танечні медведі»,  «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині», «Як нагодувати диктатора».