«Кіно видозмінює літературу так само,
як колись фотографія видозмінила живопис:
звільняє її від обов’язку реалістичного відображення»
З роману Аманди Лі Коу «Світло далекої зірки»

У сучасному світі кіно й література нерозривно пов’язані між собою: бестселери часто екранізують, а письменники активно запозичують кінематографічні засоби для своїх творів. Своєю чергою книголюби порівнюють фільм і книжку, за якою його було знято, здебільшого віддаючи перевагу оригінальному творові. 

А як щодо книжок про кіно? Таких, що допоможуть краще зрозуміти історію розвитку кіномистецтва, познайомлять зі знаковими постатями, перенесуть в «золоту епоху» Голлівуду, а також занурять в атмосферу саспенсу. Нижче зібрали для вас добірку захопливих видань про кінематограф.

   

Ольга Бірзул «Твоя книга про кіно»

Кураторка кінопрограм й культурна менеджерка Ольга Бірзул як ніхто знається на темі кіно й уміє розповісти про нього простими словами. Авторка написала книжку для підлітків, які хочуть ближче познайомитися зі світом кіно, дізнатися про історію становлення кінематографа, чинники, які впливали на його розвиток, про те, які професії існують в сучасній кіноіндустрії, скільки етапів виробництва проходить фільм перш ніж потрапити на великі екрани. Кожен розділ завершується рекомендаціями фільмів, наприкінці книжки є словник основних термінів і перелік кінофестивалів.

Окрім загальних відомостей, «Твоя книга про кіно» містить пряму мову людей, безпосередньо причетних до творення українського кіномистецтва сьогодні. Так, зі сторінок цього видання до читачів звертаються кінорежисерки Ірина Цілик і Катерина Горностай, кастинг-директорка Алла Самойленко, режисер монтажу Віктор Онисько та багато інших. Вони розповідають про справу свого життя, а також діляться порадами, як зробити процес перегляду фільмів усвідомленішим.

Книжка Ольги Бірзул розрахована передусім на підліткову аудиторію, але й дорослі читачі також зможуть знайти для себе щось цікаве. Наприклад, чи знали ви, що слово блокбастер було запозичене з воєнної лексики? Назва «Українське поетичне кіно» з’явилась завдяки польському кінокритикові Янушу Газді? А мультиплікація про трьох козаків стала результатом намагань обійти радянську мовну цензуру?

Вам також сподобається: Еріка Файві «Драми довкола реклами»; Фрасуаза Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво» та «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття».

   

Аманда Лі Коу «Світло далекої зірки»

Літературний дебют авторки знайомить читачів з трьома легендами світового кінематографа — Марлен Дітріх, Лені Ріфеншталь та Анною-Мей Вонг. Їхні життєві шляхи були абсолютно різними, проте всім трьом судилося стати знаковими постатями в історії кіно ХХ століття. Співвідношення мистецтва та політики, залежність від екранного образу, расова дискримінація в кінематографі — ці три теми, які проходять червоною ниткою через всю оповідь. 

Так, Лені Ріфеншталь не мала великого успіху як акторка, тому вирішила спробувати свої сили в ролі режисерки. Проте дуже швидко її талант опинився на службі зла: мисткиня створювала пропагандистські фільми на замовлення нацистів у Німеччині. Ще одним напрямом її режисерської діяльності було створення так званих гірських стрічок, які не мали нічого спільного з навколишньою реальністю.

Відомо, що роль масовки у фільмі Ріфеншталь «Долина» виконували роми, яких після зйомок повернули до концтабору, де більшість з них загинула. Після Другої світової сама Лені опинилась на лаві підсудних. Вона заперечувала свою провину в нацистських злочинах, та зрештою отримала заборону створювати кіно.

Своєю чергою Марлен Дітріх відмовилася працювати на нацистів. У тандемі з Джозефом фон Штернбергом вона підкорила Голлівуд і зіграла свої найвідоміші ролі. Зокрема, Лілію у «Шанхайському експресі», її партнеркою в якому була Анна-Мей Вонг. У «Світлі далекої зірки» вона постає забутою кінозіркою, що живе спогадами про минуле, і з жахом спостерігає, як змінюється навколишній світ.

Анна-Мей Вонг, мабуть, найбільш недооцінена акторка першої половини ХХ століття. На екрані їй доводилося втілювати стереотипні образи лиходійок. Свої листи Анна-Мей іронічно підписувала «Орієнтально ваша», проте насправді мріяла, щоб у ній побачили значно більше, ніж американку китайського походження на другорядних ролях. В Китаї її також не сприймали всерйоз, вважаючи зрадницею батьківщини.

Вам також сподобається: Сельма Лаґерльоф «Морбакка»; Ґертруда Стайн «Війни, які я бачила»; Катерина Девдера «Віндобонський апокриф».

   

Тейлор Дженкінс Рід «Сім чоловіків Евелін Г’юґо»

Головна героїня наступного роману з нашої добірки вигадана, але від того не менш цікава. Оскароносна акторка, одна з найвидатніших кінозірок усіх часів, ікона стилю, серцеїдка, яка виходила заміж сім разів — це все про Евелін Г’юґо. Її життя сповнене таємниць. Її люблять, нею захоплюються, її ненавидять, однак ніхто не залишається до неї байдужим.

Жива легенда кіно нарешті готова дати ексклюзивне інтерв’ю і чесно відповісти на всі питання про своє професійне та особисте життя. Проте дивно, що для цього вона обрала маловідому журналістку Монік Ґрант. 

Книжка описує весь шлях Евелін Г’юґо у кіно — від перших кроків та епізодичних ролей до вершин світової слави. Як дівчинці з бідної родини пощастило опинитись у потрібному місці в потрібний час? Чи шкодує вона про щось? Як їй вдалося так довго зберігати популярність? Та найголовніше питання: хто був коханням всього життя Евелін Г’юґо?

Натомість у читачів постає інше, цілком закономірне питання: хто ж був прототипом головної героїні? Першими на думку спадають Елізабет Тейлор, Мерилін Монро, Ава Гарднер та ще з десяток найвидатніших акторок ХХ століття. До речі, Тейлор Дженкінс Рід за освітою кінознавиця, тож вона добре знайома зі світовою історією кіно. Тому швидше за все це збірний образ голлівудських кінодів 1950–70-х рр. Крім того, історія сама по собі надзвичайно кінематографічна, тож не дивно, що компанія Netflix взялась її екранізувати. 

Вам також сподобається: Елізабет Ґілберт «Місто дівчат»; Аньєс Мартен-Люган «Вибачте, на мене чекають»; Тейлор Дженкінс Рід «Дейзі Джонс і The Six».

    

Кетрін Раян Говард «Хронометраж»

«Хронометраж» ірландської письменниці Кетрін Раян Говард піднімає завісу над тим, що відбувається на знімальних майданчиках фільмів жахів. Забігаючи наперед, зазначимо, що емоційна напруга наростає з кожною прочитаною сторінкою. У центрі сюжету — молода й колись перспективна акторка Адель Раферті, якій тепер доводиться перебиватись випадковими заробітками й ходити по кастингах, щоб знятись у рекламі. Вона була популярною у себе на батьківщині, в Ірландії, та після одного професійного провалу переїхала до Штатів, де її ніхто не знає.

Несподівано сама для себе Адель отримує пропозицію замінити виконавицю головної ролі в психологічному фільмі жахів «Остаточний ескіз». Без найменших сумнівів вона погоджується, адже це неабияка можливість повернутись на великий екран.

От тільки із самого початку все йде не так. Майже відразу Адель починають приходити анонімні повідомлення, де її застерігають від участі в цьому проєкті. Жаху наганяє й моторошна місцина, де проходять зйомки. Потрапивши на майданчик, дівчина розуміє, що ніхто зі знімальної групи не зацікавлений у фільмі. А події, описані в сценарії «Остаточного ескізу», починають відбуватися насправді. Невже це чийсь злий жарт?

Вам також сподобається: Райлі Сейґер «Востаннє, коли я збрехала»; Еліз Тайтл «Ромео»; Меґан Міранда «Яке тихе місце».