Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Дронь Артур

Весілля Джулс та Білла мало бути ідеальним. Наречені влаштовують його на віддаленому острові, запрошують численних друзів та родичів, влаштовують розкішний бенкет. Але вже напередодні свята щось іде не так: з’являються питання, на які важко знайти відповіді; виринають спогади, яким краще назавжди залишитись у минулому. А в розпал святкування декого знаходять мертвим…

Саме так можна розповісти про сюжет книги Люсі Фолі «Список запрошених», яка вийшла українською в перекладі Ганни Яновської та з обкладинкою Анастасії Стефурак. А от чим захоплює атмосфера і стиль оповіді в цьому трилері, розкаже вам перекладачка роману.

***

Зі «Списком запрошених» Люсі Фолі працювалося дуже легко і цікаво. Серед книжок, які були в моїй практиці з кінця 1990-х, найближче до неї стилістично, мабуть, «Глибоко під водою» Поли Гокінз (2017 рік, «Клуб Сімейного Дозвілля»). Так само проста мова, складна розгадка історії, містичний британський антураж, середовище, в якому люди відчувають одне до одного дуже багато різних емоцій — от просто всі можливі почуття в них є, тільки от любові нема (ну, майже в усіх). Так само оповідь ведеться від кількох осіб, а також від авторки. Але якщо в Гокінз місце подій — це маленьке містечко над загадковим затоном, де колись топили відьом, аж до затхлості законсервоване у своїх емоціях, чутках і забобонах, то у Фолі основна дія відбувається під час весільного бенкету буквально на семи вітрах — на острові, перед бурею і в бурю, навколо старовинного замку, кладовища й болота. Гості події ніби «вириваються на свободу» вдалині від знайомих очей і цивілізації.  Якщо питати особисто мене як читачку, то із двох згаданих романів «Список запрошених» сподобався мені дужче, зокрема і завдяки атмосфері.

Люсі Фолі змогла зібрати по-справжньому цікаву історію з компонентів, на які ми, читачі, ніби й натрапляли десь групами чи поодинці. Все це разом формується у письменниці в зовсім не банальне, добре зрежисоване й довершене ціле. Закрита школа на зразок тих, де навчалася британська еліта, загадкова записка, конфлікти рідних і скріплена клятвою дружба, вірність і обман, море і буря, замок і торф’яні болота, привиди й соцмережі… І — весілля, над яким починають сходитися хмари й дивні прикмети. Посеред підготованого до свята шатра стоїть величезний торт: зверху вкритий білою глазур'ю із зеленими листочками, а всередині — густо-червоний… Письменниця зайвий раз доводить: не всі цікаві історії ще розказано, не всі загадки загадано.

Ця книжка саме з тих, про які складно довго розповідати, не позбавивши читача задоволення розкрити таємниці всіх персонажів — і головних, і другорядних — тим більше, що в нас протягом розвитку сюжету виникають щодо них питання, які згодом самі у свій час отримують відповідь. Саме цим пояснюється нелінійна режисура роману, де оповідь від весільного бенкету відкочується то в попередній день котрогось героя, то кудись далі назад. Але читач усе ж не заплутається — оповідачі відрізняються одне від одного так сильно, що впізнаються з першого речення.

Одразу виникає питання й щодо назви книжки: чому саме «Список запрошених»? І це теж у певний момент проясниться. Кого, власне, запрошено, крім, звичайно ж, читача? Ви неодмінно дізнаєтеся! 

 

 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage