«7 звичок високоефективного шлюбу»: що треба знати, щоб побудувати щасливі стосунки?

•Лісова мавка

«Хай які важливі ваші обов’язки лікарки, юристки чи бізнес-лідерки, насамперед ви – людина, і саме людські стосунки з чоловіком, дітьми, друзями – найважливіша інвестиція з усіх, які ви робите. Наприкінці життя ви шкодуватимете не про те, що могли б скерувати ще один аналіз, виграти ще одну справу, підписати ще одну угоду, а про час, який не провели з чоловіком, дітьми, друзями, батьками».

Барбара Буш

Шлюб – це складна комбінація різних, постійно змінних почуттів, потреб і бажань. Щоб прожити в щасливому шлюбі 50 років, як Стівен Кові, автор книги «7 звичок високоефективного шлюбу», треба вміти любити, пробачати, домовлятися, розуміти, віддавати і ще багато чого. Чому це важливо не лише розуміти, а й робити, розбираємося далі.

«Я не хочу працювати над стосунками, я працюю на роботі, тому вдома волію відпочивати і насолоджуватися вільним часом», – каже моя подруга. Я теж не хочу працювати після завершення робочого дня над стосунками, але чи можна мати здорові стосунки, не працюючи над ними?

Шлюб укладають двійко людей, які вже мають свої звички, правила, цілі, мрії, інтереси. На початку стосунків відбувається зіткнення двох світів, об’єднаних коханням і пристрастю. В рожевому світлі недоліки партнера чи партнерки (якщо вони взагалі є) здаються несуттєвими і навіть милими. Але час і побут додадуть у стосунки дрібку роздратування, розчарування, нерозуміння чи інших гострих спецій. І партнерам доведеться почати діалог.

Щасливий шлюб «стоїть» на здатності говорити, слухати і домовлятися. Щоб це стало можливими, треба вміти розуміти свої емоції та емоції партнера/партнерки, тобто мати нормальний рівень емоційного інтелекту. Бо якщо я не знаю, що відчуваю і чого хочу, то домовитися неможливо. Наприклад, чоловік спізнився на концерт доньки і пропустив її виступ. Я готую до запуску дві ракети:

ракета №1: влаштовую істерику на тому ж таки концерті, збираю валізу і їду до мами;

ракета №2: обраю розмову: «я зараз дуже сильно серджуся на тебе, але давай поговоримо про це вдома».

Говорити – не означає проявляти слабкість чи поступатися. Коли я говорю, а не кричу, ніби мене вжалила оса, я поважаю насамперед себе і даю партнерові можливість пояснити свою поведінку. Стівен Кові каже, що в шлюбі треба бути проактивними: «Ви відповідальні за себе, свої думки, настрій та дії» (запуск ракети №1 завжди можна відкласти).

Тому перша звичка із семи звучить так: додайте вибір і відповідальність у ваші стосунки.

Зазвичай люди укладають шлюб, бо хочуть щоранку прокидатися поряд із людиною, яку кохають всім серцем. Але стосунки – це пазл, який ми складаємо впродовж життя. І тому самих лише ранків замало, щоб отримати кольорову, об’ємну картину. У вашої сім’ї мають бути об’єднавчі правила й цілі. Наприклад, вірити одне в одного, не докоряти й не звинувачувати, разом молитися/подорожувати, виростити яблуневий сад тощо. Не можна збудувати міцні стосунки за відсутності спільних точок перетину. Умовно кажучи, не можна виростити яблуневий сад, якщо ви хочете посадити сливи, а чоловік – груші.

Тому друга звичка із семи звучить так: додайте мету й бачення у стосунки.

*Інструкція, яка допоможе зробити це правильно й легко, міститься у книзі «7 звичок високоефективного шлюбу».

«Ми майже не бачимося із чоловіком, але це не заважає нам мати міцну сім’ю», – каже моя знайома. Було б класно, якби відсутність часу, проведеного разом, зміцнювала стосунки. Але зазвичай ми отримуємо зворотній ефект, бо на відстані кожен починає жити своїм життям, стираючи з географічної карти сімейного життя спільні точки перетину.

Час, проведений разом, підсвічує проблемні місця, об’єднує.

«Вважається, що найбільше шлюбів розпадаються з тієї самої причини, з якої найчастіше стаються зради: пари не ставлять своє партнерство на чільне місце. Люди витрачають час на кар’єру, дітей, громадські справи, хобі, спорт, а от свого партнера сприймають як належне. Але так чинити не можна. Щоб мати міцні стосунки, партнери мають бути одне одному важливішими за все та всіх, навіть за власних дітей».

Тому третя звичка із семи звучить так: знаходьте час на «вас».

Я – в шлюбі вісім років. І маю визнати, що це були непрості вісім років, бо коли я виходила заміж, то цієї книги у мене не було. Я не вміла називати й адекватно виражати свої емоції, не ставила мету, не обирала відповідальність (завжди запускала першу ракету). Тож якщо ви уклали шлюб або маєте намір це зробити, раджу прихопити зі собою Стівена Кові та його сім звичок, про три з яких ви трішки дізналися з цього блогу. Це якраз той випадок, коли у стосунках вас буде троє, але всі залишаться задоволеними.