Юлія Ілюха

Юлія Ілюха — письменниця з Харківщини, яка поєднує літературу, журналістику й волонтерство. Народилася 1982 року в селі Гонтів Яр, навчалася у Харкові та Львові, де здобула освіту економістки й журналістки. Працювала у газетах і на телебаченні, писала для «Літературної України», «Дніпра», «Березілю» та інших видань.

Її перша книжка «Неболови. Навчи мене мріяти» вийшла у 2016 році й одразу потрапила до списку «Книги року BBC». Далі були дитячі казки «Історії Цвірінька» та «Як Грицик Муху-нехочуху переміг», роман «Східний синдром», а також серії «Космокоти» й «Аерокоти». У 2023 році вона видала збірку поезії «Графоманські вірші» та підлітковий роман «Зеро».

Після 2022 року Ілюха почала писати короткі історії про жінок у війні. Ці тексти з хештегом #мої_жінки стали книжкою «Мої жінки», яку переклали кількома мовами. Українське видання отримало «Книгу року BBC-2024».

Юлія — лауреатка літературних премій, серед яких відзнака ім. Олеся Гончара та «Коронація слова». Вона також курує проєкт «Там, де вдома», що допомагає ветеранам через творчість. Живе у Харкові, виховує сина й продовжує писати нові книжки для дітей та дорослих.