Ярослава Литвин

Ярослава Литвин — сучасна українська письменниця, романістка, упорядниця літературних збірок.

Народилася 24 березня 1986 року в українській родині у закритому військовому містечку Вілючинськ на Камчатці. У 1992 році її родина переїхала до Білої Церкви, де минуло її дитинство. Ярослава навчалася у спеціалізованій з поглибленим вивченням іноземних мов. Вищу освіту здобула в Київському національному університеті культури і мистецтв, спеціальність — реклама та піар.

Дебютний роман «Ігри», написаний у двадцятирічному віці, приніс Ярославі відзнаку на конкурсі «Коронація слова» та був опублікований у 2006 році. Згодом вийшли її романи «Пухнаста» (2007) та повість «Роза Вітрів» (2015), яка отримала премію видавництва «Смолоскип».

Ярослава Литвин відома своїми романами «Рік розпусти Клауса Отто Баха» (2021) та «Не мій дім» (2021), які здобули визнання читачів та потрапили до довгих списків премії «Книга року BBC». У 2024 році у видавництві «Фабула» вийшов новий роман Ярослави Литвин «Вілла у Сан-Фурсиско», що відображає теми дружби, родини та пошуку власного шляху.

Романи Ярослави Литвин перекладені польською та литовською мовами і здобули своїх шанувальників як в Україні, так і за її межами. Її книги відзначаються легкою та насиченою мовою, життєвими та іронічними сюжетами, які відволікають читачів від буденності. Письменниця продовжує працювати над новими творами.

Ярослава Литвин одружена з українським поетом Андрієм Шийчуком з 2019 року. З 2020 року вони проживають у Вроцлаві, Польща. Від початку російського вторгнення в Україну у 2022 році Ярослава активно волонтерить, організовуючи гуманітарну допомогу та проєкт «Несамовита кухня», який передбачає приготування сухих сумішей для супів та інших страв для українських захисників.