Віктор Морозов

Перекладач, музикант. 

Народився в середині минулого століття в загадковому Крем’янці на Тернопільщині в рік Тигра і під сузір’ям Близнюків, що визначило його любов до містики, зневагу до авторитетів і невгамовну жагу до постійних переміщень у часі і просторі. Батьки дуже хотіли зробити з нього музиканта, тому віддали до Кременецької музшколи на клас фортепіано.

Його ж близнюківська натура чинила шалений опір нудотним гамам і арпеджіо, тому після першого року науки-муки Віктор улаштував перший бунт, заявивши, що ненавидить фортепіано. Батьки не скорилися й вирішили піддати його ще гіршим тортурам – грі на баяні. Ще через два роки його терпець остаточно луснув і він улаштував потужніший бунт, заявивши, що ненавидить не тільки почвару-баян, а взагалі будь-яку музику.

Люто ненавидів музику впродовж багатьох років, аж поки вже в підлітковому віці не побачив, яким захопленням світилися очі дівчат при вигляді музикантів, що грали на танцях у Кременецькому будинку культури. Це справило на Віктора настільки сильне враження, що він самостійно почав штудіювати гру на гітарі.

Після закінчення школи поступив у Львівський університет на англійську філологію, але не встиг його закінчити. Далекоглядні спеціалісти з „Комітету Глибокого Буріння” вирішили, що викладати англійську мову в школі – це не його покликання, про що й повідомили ректора університету за 2 місяці до захиста диплому. Їхні аргументи були переконливі, і це врятувало Віктора – замість нудного викладацтва він зайнявся значно цікавішою справою – рок- і бард-музикою.

Створив із друзями групу „Арніка”, пізніше працював у „Смерічці”, відтак узяв участь у створенні театру-кабаре „Не журись!”, а також проекту „Четвертий кут” (з яким записав два компакт-диски пісень Костя Москальця) і батярського гурту „Батяр-Бенд Галичина”. Років 20 тому, коли почали набридати бесконечні гастролі, згадав свій перший філологічний фах, і для різноманітності зайнявся перекладами. Перший перекладений Віктором твір (надрукований у середині 80-х у часописі „Всесвіт”) – це „Екзорцист” Вільяма Блетті, згодом вийшли кілька книжок його перекладів романів Пауло Коельо, „семикнижжя” пригод Гаррі Поттера авторства Джоан Ролінґ, переклади веселих творів Джеремі Стронґа та інші книжки. Усього дискографія Віктора налічує понад 20 музичних альбомів, а „бібліографія” – біля 20 перекладених книжок.

Одружений, має чотирьох дочок, двох онучок і двох онуків. Засновник, популяризатор і єдиний поки що послідовник воістину української релігії „якосьвонобуддизму”.