Вашинґтон Ірвінґ

Вашинґтон Ірвінґ (3 квітня 1783 — 28 листопада 1859) — американський письменник, есеїст, біограф та історик, один із перших класиків літератури США. Він народився в Нью-Йорку в родині заможного шотландського переселенця. З дитинства вирізнявся мрійливістю та любов’ю до книжок і оповідей, що згодом стало основою його творчості.

Спершу Ірвінґ вивчав юриспруденцію та займався журналістикою, але справжнє покликання знайшов у літературі. У 1807–1808 роках разом із братом та другом видав сатиричний альманах «Сальма-ганді», який висміював політичне й суспільне життя Америки. У 1809 році він створив літературну містифікацію з вигаданим персонажем Дітріхом Нікербокером, що завершилася публікацією комічної епопеї «Історія Нью-Йорка».

Світову славу письменнику принесли збірки «Книга нарисів Джефрі Крейона, джентльмена» (1819) та «Брейсбрідж-холл» (1822), де з’явилися його найвідоміші оповідання — «Легенда про Сонну балку» та «Ріп Ван Вінкль». У цих творах він поєднав європейські літературні традиції з американським колоритом, заклавши підвалини національної прози.

Ірвінґ багато років провів у Європі, де познайомився з культурою та літературою різних країн. Особливо плідним став його іспанський період: він написав «Життя Христофора Колумба» (1828), «Хроніку завоювання Гранади» (1829) та збірку новел «Альгамбра» (1832), яка вважається вершиною його творчості. Пізніше він створив біографію пророка Мухаммеда, а також праці про арабо-іспанську історію.

У 1830-х роках Ірвінґ повернувся до Америки й подорожував Західними територіями, що надихнуло його на книги «Поїздка у прерію» (1833), «Асторія» (1836) та «Пригоди капітана Боннвіля» (1837). У 1842–1846 роках він служив послом США в Іспанії, а на схилі літ зосередився на біографічному жанрі, написавши життєписи Олівера Ґолдсміта та Джорджа Вашингтона.

Останні роки письменник провів у своєму маєтку Саннісайд поблизу Нью-Йорка.