Василь Стус

Український поет, перекладач, прозаїк та літературознавець.

Народився 6 січня 1938 року в с. Рахнівка, що на Вінничині.  Разом з родиною переїхав у м. Сталіно (нині Донецьк), де і закінчив школу. Навчався на історико-літературному факультеті Педагогічного інституту в Сталіно. Під час навчання працював у бібліотеці,  був членом літературного об'єднання «Обрій».

Після навчання недовго працював учителем української мови й літератури в селі Таужне Кіровоградської області, потім - служив в армії на Уралі. Під час навчання і служби перекладав та писав власні вірші.

Після служби працював  учителем української мови та літератури у школі м. Горлівки. Згодом був підземним плитовим на шахті «Октябрьська» в Донецьку.

У 1963 році влаштувався на посаду літературного редактора газети «Социалистический Донбасс».

Згодом покинув роботу задля аспірантури в Інституті літератури ім. Т. Шевченка Академії наук УРСР у Києві. Продовжував писати вірші, врешті підготував першу збірку «Круговерть». У 1965 році був відрахований з аспірантури за участь в акції протесту під час прем'єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».

Після цього влаштувався на роботу у Центральний  державний історичний архів, згодом працював — на шахті, залізниці, будівництві, в котельні, в метро.  1965 одружився з Валентиною Попелюх.

З 1972 року розпочались постійні арешти поета. Навіть під час ув`язнення він не переставав писати вірші, які неодноразово відбирали та знищували.  Під час чергового ув`язнення 4 вересня 1985 року Василь Стус помер.

Похований на табірному цвинтарі у с. Борисово Пермської області. Перепохований 1989 року в Києві на Байковому кладовищі.