Тетяна Портнова

Тетяна Портнова — українська історикиня, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького та Інституту славістики Потсдамського університету.

Народилася у 1981 році в місті Дніпро. Навчалася у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара й впродовж 2004—2007 років навчалася на історичній аспірантурі Дніпропетровського національного університету. Від березня 2008 року є доценткою історичного факультету Дніпровського національного університету. Є стипендіаткою Фонду Ярослава і Надії Михайчук.

Дослідниця урбаністичної історії та інтелектуальної спадщини України XIX і XX століть, з публікаціями про минуле імперського Катеринослава і радянського Дніпропетровська, а також з історії мономіст Донбасу та символічного простору Умані. Вона є авторкою монографії про образи селянства в уявленнях інтелігенції та статей про художні твори Олеся Гончара і Віктора Петрова-Домонтовича.

Разом з братом Андрієм Портновим є співавторкою публікацій в таких міжнародних інтелектуальних виданнях, як «Ab Imperio», «Osteuropa» та «Nowa Europa Wschodnia».

Вона також є авторкою книг «Ландшафти Донбасу / Праця, виснаження та успіх: промислові мономіста Донбасу», «Любити і навчати: селянство в уявленнях української інтелігенції другої половини XIX ст.» та «Міське середовище і модернізація: Катеринослав середини XIX — початку XX ст.».

Є співавторкою книги «Дніпро. Біографія великого міста в степу».