Олена Пчілка

Олена Пчілка (1849 – 1930) – українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка та громадська діячка.

Справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач. Вона народилася в місті Гадяч Полтавської губернії. Початкову освіту дівчина здобувала вдома, а з дванадцяти років почала навчатися у Київському пансіоні шляхетних дівчат. Влітку 1868 року разом із чоловіком переїхала до міста Звягель, де займалася етнографією. У 1871 році народила доньку Ларису, яка увійшла в канон літератури під псевдонімом «Леся Українка». Загалом, Олена виростила двох синів і чотирьох дочок.

У 1876 році в Києві вийшла книжка «Український народний орнамент», яка принесла Олені славу знавчині цього виду мистецтва. В 1880 році вона власним коштом видала «Співомовки» Степана Руданського, а через рік вийшли її переклади поезії російських авторів. З 1883 року почала друкувати свої вірші та оповіданні у львівському журналі «Зоря». Олена брала участь в українському жіночому русі, а в 1887 році разом з Наталією Кобринською видала у Львові альманах «Перший вінок». У 1906 – 1914 роках була видавчинею журналу «Рідний Край». Олена також була членкинею-кореспонденткою Всеукраїнської академії наук.