Олекса Слісаренко

Олекса Слісаренко  (справжнє прізвище — Снісар; другий псевдонім — Омелько Буц) — український поет, прозаїк, педагог. Член різноманітних літературних угруповань: символістів, футуристів, Гарт, ВАПЛІТЕ, Техно-мистецька група «А». Представник розстріляного відродження.

Олекса Слісаренко народився 28 березня 1891 року на хуторі Канівцевому (нині село Шипувате) на Харківщині. Їхній рід займався лимарством і тому часто, шукаючи заробітку, переїжджав з місця на місце. «Лимарство було фахом мого діда й батька і не перейшло до мене завдяки випадкові, що посадовив мене на високий передок сільської тачки»,— писав Олекса Слісаренко в «Автобіографічній новелі».

Освіту здобував у Яготинській двокласній школі, церковнопарафіяльній школі у селі Сергіївка, Кучерівській сільськогосподарській школі та Харківському рільничому училищі, після закінчення якого працював агрономом.

Брав участь у Першій світовій війні, пройшовши шлях від рядового до офіцера-артилериста. У 1918 році самовільно полишив фронт і переїхав до Києва. За наступні роки життя там долучився до декількох літературних об'єднань.

Від 1924 року мешкав у Харкові. Працював головним редактором видавничого відділу «Книгоспілки» та співредактором «Універсального журналу».

З першими віршами виступив 1910 року, друкувався в студентському журналі. Перша збірка символістських поезій Слісаренка, написаних під впливом, зокрема, Олександра Олеся, вийшла 1919 року під назвою «На березі Кастальському». Згодом Олекса пристав до угруповань футуристів і видав збірку футуристичних віршів «Поеми» у 1923 році, обкладинку до якої зробив Микола Бажан.

З 1924 року Слісаренко розпочав писати прозові твори й видав понад 20 книг, створених у жанрі кримінально-пригодницького роману, схожих на англійські та американські новели. Теми його творів переважно охоплюють дореволюційне та революційне українське життя. Писав також вірші й оповідання для дітей.

У 1931 видав під псевдонімом Омелько Буц містифікаційну «Посмертну збірку творів». Вибрані твори Слісаренка опубліковані в 1930 році у трьох томах, а повне зібрання його творів було видане у шести томах у 1931—1933 роках.

Олекса був одружений із Ганною Дмитрівною, у них народився син Марко.

Олекса Слісаренко став жертвою сталінського терору. Заарештований у квітні 1934 року, засуджений до 10 років на Соловках. Розстріляний 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох.

25 квітня 2024 року у місті Дергачі вулицю імені якогось російського поета перейменували на вулицю Олекси Слісаренка.