Оксана Семенік

Оксана Семенік — українська історикиня мистецтва, журналістка, дослідниця та громадська діячка, яка активно популяризує українське мистецтво ХХ століття та досліджує його зв’язок із Чорнобильською катастрофою. 

Народилася в Києві, з дитинства цікавилася журналістикою, відвідуючи гурток «Юн-Прес» при Київському палаці дітей та юнацтва. Здобула освіту перекладачки з іспанської та англійської мов у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також магістерський ступінь з історії мистецтва в тому ж університеті. У 2022 році навчалась в університеті Rutgers (США) та проходила стажування в музеї Zimmerli. У 2023 році стала стипендіаткою-нерезиденткою Munk School при Торонтському університеті, а з 2024 року працює дослідницею в Українському музеї в Нью-Йорку.

Семенік активно працює в журналістиці та культурній комунікації, публікуючи статті у виданнях «Українська правда», «Лівий берег», «Korydor», «Vogue Ukraine», «Читомо», Your Art та інших. Як комунікаційниця співпрацювала з низкою культурних проєктів, зокрема з видавництвом ist publishing.

У листопаді 2023 року Оксана Семенік стала авторкою та ведучою радіопрограми «Українське мистецтво в іменах» на «Радіо Культура», де розповідає про життя і творчість українських митців. У липні 2024 року вона запустила подкаст «Наше мистецтво», який продовжує її просвітницьку місію. Її англомовний акаунт Ukrainian Art History у соцмережі X (Twitter) став важливим інструментом для міжнародної комунікації, зокрема в межах кампанії з «деколонізації» українського мистецтва, яку вона ініціювала у 2022 році.

Завдяки її зусиллям, у співпраці з Олександрою Ковальчук та Маріам Найєм, низка провідних музеїв світу переглянула маркування робіт українських художників. Зокрема, Метрополітен-музей у Нью-Йорку визнав Іллю Рєпіна та Архипа Куїнджі українськими митцями, а Івана Айвазовського — вірменським. Бруклінський музей перейменував картину Ріпина «Зимова сцена в Україні», а балерини на картинах Едґара Деґа в Лондонській національній галереї та Метрополітен-музеї були ідентифіковані як «танцівниці в українському вбранні».

Оксана Семенік також є співавторкою низки книжкових видань, серед яких «Telegraf. Воля» (2023), «Алла Горська», «Олександра Екстер. Сцена — це світ» (обидві — 2024), «Татлін: Київ», «Селянське — модерне» (обидві — 2025), а також каталогу «Марія Примаченко. Слава Україні» (2023). 

У 2024–2025 роках Семенік виступила співкураторкою двох міжнародних виставок: «Colori Splenti» у Мілані (спільно з Ілоною Демченко) та «Village to Modern» у Нью-Йорку (спільно з Пітером Дорошенком). Її діяльність спрямована на боротьбу з російським культурним імперіалізмом та утвердження української ідентичності в глобальному мистецькому контексті.