Наталена Королева

Кармен-Альфонса-Фернанда-Естрелья-Наталена Андріанівна Дуніна-Борковська, у шлюбі Королева, була багатогранною українською письменницею, перекладачкою, лексикографкою, археологинею, єгиптологинею, художницею та театральною акторкою. 

Народилася 3 березня 1888 року в монастирі Сан-Педро-де-Карденья поблизу міста Бургос в Іспанії. Походила з аристократичного роду: її батько Анджей Єжи Дунін-Борковський був польським графом, а мати, графиня Марія-Клара де Кастро Ласерда, мала іспанське аристократичне коріння. Мати померла під час її народження, а дитинство Наталена провела у бабусі у Волинських Великих Борках.

Її освіта була блискучою: Наталена навчалася в різних країнах Європи. Вона завершила освіту в Київському інституті шляхетних дівчат, археологічному інституті в Санкт-Петербурзі, вивчала мистецтво у Петербурзькій мистецькій академії, займалася філософією, археологією та музикою. Вільно володіла багатьма мовами, серед яких іспанська, французька, латинська, італійська, арабська, українська та польська. Королева брала участь в археологічних розкопках у Помпеях, Єгипті, на Кавказі та Близькому Сході.

Літературна діяльність Наталени розпочалася з публікацій французькою мовою на початку ХХ століття, однак писати українською вона почала з 1919 року за підтримки свого майбутнього чоловіка, письменника Василя Короліва-Старого. Перше українське оповідання "Гріх" вийшло друком у віденському тижневику "Воля". Серед її відомих творів – збірка легенд "Во дні они" (1935), повісті "Без коріння" (1936), "Сон тіні" (1938), "Легенди старокиївські" (1942–1943) та автобіографічна повість "Quid est veritas?" (1961).

Під час своєї діяльності Королева також створила численні переклади, серед яких — праця Томаса Кемпійського "Наслідування Христа". Її твори вирізняються глибокою духовністю, автобіографічними мотивами, поєднанням західноєвропейської культури та українських реалій.

Особисте життя Наталени також було насиченим і сповненим випробувань. Вона втратила першого чоловіка Іскандера Гакгаманіша ібн Куруша під час війни, а в Чехословаччині одружилася з Василем Королівим-Старим, який трагічно помер під час окупації. В останні роки життя вона заробляла приватними уроками, проте залишалася відданою літературній праці до самої смерті. Наталена Королева померла 1 липня 1966 року у Мельнику, Чехословаччина, і похована поруч із чоловіком.