Міхаель Бар-Зохар

Народився 30 січня 1938 року в Софії, Болгарія, але виріс в Яффі (Ізраїль), куди його сім'я репатріювала у 1948 році. Після закінчення середньої школи Хе в Тель-Авіві вивчав економіку і міжнародні відносини в Єрусалимському Єврейському університеті, потім навчався в Інституті політичних наук Паризького університету, де в 1963 році отримав докторський ступінь. Проходив військову службу в розвідці ВВС, брав участь в Синайській військової кампанії 1956 року та в Шестиденної війні 1967 року. Пізніше став радником ізраїльського державного діяча та міністра оборони Моше Даяна.

Писав статті для газети LaMerhav та був її кореспондентом в Парижі, заявивши про себе відомим журналістом та у 1964 році отримав премію ім. Нахума Соколова за досягнення в журналістиці. У 1967 році його призначили представником ізраїльського міністерства оборони, а згодом запросили читав лекції в Університеті Хайфи. Брав участь у військових операціях 70-80-х років. В Йом-Кіпурській війні (1973) перебував в батальйоні десантників, який перетнув Суецький канал і заснував ізраїльський плацдарм на єгипетській території. Також брав участь у Ліванській війні 1982 року, дійшовши до Бейрута.

Активно став займатися політикою ще з 60-х років ХХ століття. Обраний членом Кнесету від імені Об'єднання і Лейбористської партії у 80-х та початку 1990-х років. Як протеже Моше Даяна, він відомий як "яструб" в Лейбористської партії Ізраїлю. Також був представником Ізраїлю в Раді Європи і президентом Ліги дружби Франція-Ізраїль. Працював запрошеним професором, ад'юнкт-професором та науковим співробітником історії в Університеті Еморі в Атланті штату Джорджія, США.

Під псевдонімом Michael Barak видав романи "The Secret List of Heinrich Roehm", "The Enigma Sacrifice", та "The Enigma".