Лоїс Лоурі

Лоїс Лоурі — видатна американська письменниця, яка народилася 20 березня 1937 року в Гонолулу, Гаваї. Її дитинство пройшло в різних куточках світу — від Нью-Йорка до Японії — через військову службу батька, армійського дантиста. У родині було троє дітей, і втрата старшої сестри Гелен у 1962 році стала поштовхом до написання її першої книжки «A Summer to Die», що вийшла друком у 1977 році, коли Лоурі було сорок років.

Письменниця здобула освіту в Університеті Брауна, але залишила навчання після одруження з Дональдом Лоурі, офіцером ВМС США. У подружжя народилося четверо дітей, і після численних переїздів родина оселилася в Портленді, штат Мен, де Лоїс завершила навчання з англійської літератури в Університеті Південного Мена. У 1970-х роках вона працювала журналісткою-фрилансеркою, а її коротке оповідання в журналі Redbook привернуло увагу редактора видавництва Houghton Mifflin, що запропонував їй написати дитячу книжку.

Лоурі стала авторкою понад тридцяти книжок для дітей та юнацтва, серед яких особливе місце займає цикл «The Giver Quartet»: «The Giver», «Gathering Blue», «Messenger» та «Son». Ці твори, що досліджують тему пам’яті, влади та морального вибору, стали класикою підліткової антиутопії. «The Giver» (у перекладі — «Хранитель») приніс їй другу медаль Джона Ньюбері у 1994 році, а першу вона отримала у 1990-му за книжку «Полічи зорі» («Number the Stars»), присвячену темі Голокосту.

Серед інших її популярних серій — «Anastasia», яка поєднує серйозні теми з гумором, «Sam Krupnik», «Gooney Bird» та «Tate Family». Вона також написала низку окремих романів, зокрема «Autumn Street», «Rabble Starkey», «The Silent Boy», «Gossamer», «Bless This Mouse», «The Willoughbys» та його продовження «The Willoughbys Return». У 2020 році вийшла її поетична книжка «On the Horizon», що відображає дитячі спогади про Гонолулу та Токіо, а також трагедії Перл-Гарбора й Хіросіми.

Її творчість неодноразово викликала суперечки: книжки Лоурі, особливо «Хранитель», були заборонені в деяких школах і бібліотеках США. Вона відкрито висловлювала жаль з цього приводу, наголошуючи на важливості збереження уяви та критичного мислення в дитячому читанні. Її твори охоплюють теми расизму, хвороб, смерті, політичного гніту та морального вибору, що зробило її піонеркою в жанрі підліткової антиутопії.

Лоїс Лоурі отримала численні нагороди, серед яких: медалі Джона Ньюбері, National Jewish Book Award, Margaret A. Edwards Award, Regina Medal, Boston Globe-Horn Book Award, Golden Kite Award, Rhode Island Children's Book Award, а також номінації на міжнародну премію імені Ганса Крістіана Андерсена. Вона виступала з лекціями в провідних університетах США та отримала почесні ступені від Браунського університету, Університету Південного Мена, Коледжу Колбі та інших.

Після розлучення з Дональдом Лоурі у 1977 році, вона понад тридцять років була в стосунках з Мартіном Смаллом, а з 2014 року — з лікарем Говардом Корвіном. Її син Грей, військовий льотчик, загинув у 1995 році, що глибоко вплинуло на письменницю. Сьогодні Лоїс Лоурі продовжує писати, виступати перед читачами та мешкає між Меном і Флоридою. Її останні книжки — «The Windeby Puzzle» (2023) та «Tree. Table. Book.» (2024) — свідчать про її невичерпну творчу енергію.