Квентін Мейясу

Квентін Мейясу — французький філософ, один з провідних представників руху спекулятивного реалізму; професор Університету Париж 1 Пантеон-Сорбонна.

Народився  26 жовтня 1967 року в Парижі. Син антрополога Клода Мейясу, Квентін з раннього віку був занурений у світ гуманітарних наук. У період з 1988 по 1991 рік навчався у Вищій нормальній школі, а 1997 року захистив дисертацію «Божественне неіснування. Есе про віртуального бога» під керівництвом філософа Бернара Буржуа. Під час навчання спільно з Аленом Бадью та Івом Дюро заснував Міжнародний центр з вивчення сучасної французької філософії (CIEPFC). Мейясу також одружений із письменницею й філософинею Ґвенаель Обрі.

Філософська діяльність Мейясу має чітке спрямування: він працює у межах спекулятивного реалізму, критикуючи домінуючі тенденції посткантівської філософії — зокрема кореляціонізм, тобто ідею, що ми маємо доступ лише до взаємозв’язку між мисленням і буттям, без можливості осмислити щось ізольовано. Його перша книга «Après la finitude. Essai sur la nécessité de la contingence» («Після скінченності: есе про необхідність контингентності», 2006) стала однією з ключових праць цього руху. У ній він заперечує ідею причинності як такої та стверджує необхідність контингентності — змінності законів природи. Книга була перекладена англійською філософом Реєм Брасьє, а передмову до неї написав Ален Бадью, який відзначив у ній появу нової альтернативи до критицизму, скептицизму та догматизму.

Особливу увагу Мейясу приділяє використанню математики як засобу опису первинних властивостей речей, що, на його думку, є більш об'єктивним за сприйняття. Він вводить поняття «анцестрального» — реальності, яка існує незалежно від людського пізнання, й тим самим виступає проти кантівської «коперниківської революції», яку він називає «птолемеївською контрреволюцією».

Друга книга Мейясу — «Le Nombre et la sirène. Un déchiffrage du coup de dés de Mallarmé» («Кількість і сирена», 2011) — присвячена декодуванню поезії Стефана Малларме «Кидок кісток». Мейясу знаходить у тексті числовий код, що відкриває нові інтерпретації твору.

Його праці активно перекладаються й поширюються англомовною академічною спільнотою, зокрема завдяки публікаціям у британському філософському журналі Collapse. Попри обіцянку опублікувати дисертацію «L’inexistence divine», станом на 2021 рік вона залишалася неопублікованою у повному вигляді, хоча витяги з неї вже доступні в перекладі. У своїх лекціях у Вільному університеті Берліна 2012 року Мейясу уточнював і розвивав ідеї, викладені у своїй першій книзі.

Квентін Мейясу продовжує філософську роботу, поєднуючи глибокий аналіз континентальної метафізики з математичною точністю, та впливає на дискусії про природу реальності, знання і буття в сучасній гуманітарній думці.