Клим Поліщук

Клим Поліщук — український письменник, поет-символіст, журналіст, публіцист, видавець часописів. Автор поетичних збірок та художніх творів у жанрі «готичного роману». Один з найяскравіших представників «золотої доби» української літератури, життєпис якого завчасно урвався в період сталінських репресій. Народився 1891 року в селі Краснопілля на Житомирщині. У 1909 році вступив до художнього училища Петербурзької Академії мистецтв. Маючи засадничо проукраїнські погляди неодноразово потерпав від поліцейських утисків. У 1920 році був змушений виїхати на захід України, на галицьких теренах якої публікував поетичні та прозові твори. У доробку талановитого літератора такі книги, як «Воєнко» (1921), «Веселе в сумному» (1921), «Отаман Зелений» (1923), «Гад Звиринецький» (1925), «Гуляйпільський батько» (1925) та ін. У 1924 році разом з дружиною Галиною Орлівною та донькою Лесею переїжджає зі Львова до Харкова. Невдовзі, вже у 1929 році, Клима Поліщука було заарештовано та засуджено на десять років до табірного ув’язнення на Соловецьких островах. У 1937 році Клима Поліщука було розстріляно разом із тисячами іншими безневинними жертвами в урочищі Сандармох.