Карло Чіполла

Карло Чіполла — італійський історик економіки. Колишній член Американської академії мистецтв і наук, Американського філософського товариства. Фулбрайтівський стипендіат, професор Каліфорнійського університету в Берклі, лауреат премії Бальцана з економічної історії та член-кореспондент Британської академії. Відзначений почесними науковими ступенями в Італії і Швейцарії. Нарис Чіполли «Закони дурості людської» розійшовся півмільйонним накладом, перекладений кільканадцятьма мовами й отримав культовий статус.

Карло Чіполла народився 5 вересня 1922 року в місті Павія, Королівство Італія. Навчався в місцевому університеті на політолога, оскільки в юності прагнув стати викладачем історії та філософії в середній школі. Під час навчання виявив пристрасть до історії економіки. Після закінчення Павійського університету (1944) згодом також був студентом Паризького університету та Лондонської школи економіки.

Уперше посаду викладача Карло обійняв у 27 років: історію економіки він викладав у Катанійському університеті. Згодом працював ще в декількох вищих навчальних закладах (Турин, Венеція, Павія, Піза, Ф’єзоле). 1953 року виїхав до США за програмою Фулбрайта, а вже за чотири роки його запросили на посаду професора у Каліфорнійський університет (Берклі). Досягнув звання повного професора.

У 1970-х створив два популярних нариси, що спочатку поширювалися серед приятелів, а пізніше були опубліковані. Найбільш значущою його роботою стала «Закони дурості людської», у якій досліджується суперечлива тема людських дурощів. Загалом дослідник написав 19 книг з економічної історії.