Ірвін Ялом

Ірвін Ялом — американський психіатр, психолог і письменник, один із засновників екзистенціальної психотерапії, доктор медичних наук, професор Стенфордського університету. 

Народився 13 червня 1931 року у Вашингтоні, округ Колумбія, у родині єврейських емігрантів з Білорусі. Дитинство провів над продуктовою крамницею, яку тримали його батьки, і багато часу присвячував читанню. Закінчив Університет Джорджа Вашингтона у 1952 році, а в 1956 — Бостонську медичну школу, здобувши ступінь доктора медицини. Після інтернатури та резидентури в клініках Нью-Йорка і Балтимора два роки служив у військовому шпиталі на Гаваях, а з 1963 року розпочав викладацьку кар’єру в Стенфорді, де здобув професорське звання.

Ялом став відомим завдяки своїй першій книзі «Теорія і практика групової психотерапії» (1970), яка стала класикою і багаторазово перевидавалась. У ній він описав механізми функціонування терапевтичної групи та її вплив на індивіда. Його підхід до психотерапії базується на унікальності кожного пацієнта і важливості міжособистісного контакту «тут і зараз». Він розробив модель екзистенціальної терапії, що ґрунтується на чотирьох фундаментальних аспектах людського буття: ізоляції, беззмістовності, смертності та свободі.

Окрім наукових праць, Ірвін Ялом є автором понад десяти художніх книг, які поєднують глибокі психологічні знання з літературною майстерністю. Серед найвідоміших — «Коли Ніцше плакав», «Брехуни на кушетці», «Шопенгауер як ліки», «Проблема Спінози», «Мамуся та сенс життя», «Вдивляючись у сонце: життя без страху смерті» та «Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта». Остання, видана українською видавництвом «Клуб Сімейного Дозвілля», стала бестселером серед українських читачів. Його твори перекладені більш ніж на 20 мов і використовуються як навчальні посібники у багатьох університетах світу.

У 2007 році роман «Коли Ніцше плакав» був екранізований, а сам Ялом став героєм документального фільму «Yalom's Cure» (2014). Він також знявся у стрічці «Flight from Death» (2003), присвяченій темі страху смерті. Його інститут психотерапії, заснований разом із професоркою Рутеллен Джосселсон, популяризує філософський підхід до психотерапії, який сам Ялом називає «психософією».

Особисте життя Ірвіна Ялома було тісно пов’язане з його першою дружиною Мерилін Ялом — письменницею та історикинею, яка померла у 2019 році. У них четверо дітей: Єва — гінекологиня, Рейд — фотограф, Віктор — психолог і підприємець, Бен — театральний режисер. У січні 2024 року Ялом одружився вдруге — з клінічною психологинею Сакіно Штернберг у Берліні.

За свою кар’єру Ірвін Ялом отримав низку престижних нагород, зокрема премію імені Зігмунда Фройда (2009), Commonwealth Club Gold Award за роман «Коли Ніцше плакав» (1992), а також відзнаки Американської психіатричної асоціації та Фонду Рокфеллера.