Григорій Сковорода

Григорій Сковорода — український письменник, поет, філософ, перекладач. Один з найпопулярніших авторів у тогочасній Україні: у ХІХ столітті у багатьох домах були його портрети. Здійснив непересічний вплив на філософію та літературу.

Навчався у Києво-Могилянській академії. Був солістом Петербурзької придворної капели. Протягом 1745-1750 побував за кордоном, зокрема, в Австрії, Угорщині. Викладав у колегіумах Переяслава, Харкова, був домашнім учителем. З 1769 року як мандрівний філософ подорожував Лівобережною Україною.

Перша публікація, трактат «Нарцис, або пізнай самого себе», з’явилась після смерті автора (Санкт-Петербург, 1798).

Здобув популярність завдяки своїй філософії «життя в істині», поєднанню високої культури та автентичної духовності.

Творчий доробок: «Байки харківські» (1770), «Сад божественних пісень» (1780), філософські та теологічні трактати. Також вийшли друком: «Повна академічна збірка творів» (за редакцією Леоніда Ушкалова, 2010), «Буквар миру. Книга для сімейного читання» (2014), «Сковорода. Найкраще» (2017).