Галина Посвятовська

Галина Посвятовська народилася 9 травня 1935 року в Ченстохові у родині ремісників. Дитинство поетки було позначене важкою хворобою серця, що виникла після пережитих холодних і вологих умов під час визволення міста у 1945 році. Попри слабке здоров’я, вона прагнула активного життя й навчання, закінчила жіночу школу ім. Юліуша Словацького, а згодом здобула освіту на філософському факультеті Яґеллонського університету.

У 1954 році Галина вийшла заміж за художника Адольфа Ришарда Посвятовського, проте вже через два роки овдовіла. У 1958 році вона вирушила до США, де перенесла операцію на серці й навчалася у престижному коледжі Смітс. Попри можливість залишитися за океаном, поетка повернулася до Польщі, оселилася в Кракові й активно включилася в літературне життя.

Дебют Посвятовської відбувся у 1956 році на шпальтах «Ченстоховської газети», а перша збірка «Ідолопоклонський гімн» вийшла друком у 1957 році. Наступними стали «Сьогоднішній день» (1963), «Ода до рук» (1966) та посмертна «Ще одна згадка» (1968). Вона також написала прозові твори — «Американський щоденник» (1961) та автобіографічну «Оповідь для друга» (1966). Її поезія поєднує теми любові й смерті, де Ерос нерозривно переплетений із Танатосом, а ліричний голос часто ототожнює себе з трагічними героїнями європейської культури.

Попри те, що за життя її творчість не мала широкого визнання критиків, після смерті поетку почали активно читати й переосмислювати. Її вірші виконували у піснях Маґда Умер, Станіслав Сойка та Януш Радек. Вшанування пам’яті Посвятовської відбувається щороку у Ченстохові, де проводиться поетичний конкурс її імені, а в рідному місті діє музей.

Галина Посвятовська померла 11 листопада 1967 року у Варшаві після другої операції на серці.