Ерік Берн

Ерік Берн (Eric Lennard Berne), народжений 10 травня 1910 року в Монреалі, був канадсько-американським психіатром, який здобув світове визнання як засновник транзакційного аналізу — новаторського підходу до психотерапії, що базується на аналізі міжособистісних транзакцій. Його найвідоміша праця — «Ігри, у які грають люди» — стала бестселером і суттєво вплинула на популярну психологію.

Берн народився в родині вихідців з Польщі та РРФСР. Його батько, лікар загальної практики, часто брав сина на огляди хворих, що пробудило в Еріка інтерес до медицини. Мати, професійна письменниця та редакторка, підтримувала його навчання. Після смерті батька від туберкульозу, мати самостійно забезпечувала родину. Ерік здобув ступінь доктора медицини та магістра хірургії в Університеті Макгілла у 1935 році.

Того ж року він переїхав до США, де проходив ординатуру в Єльському університеті, а згодом працював у психіатричній лікарні Нью-Йорка. У 1938 році отримав американське громадянство і скоротив своє ім’я до Еріка Берна, реагуючи на тодішні антисемітські настрої. У 1941 році розпочав навчання психоаналізу в Нью-Йоркському психоаналітичному інституті, проходив особистий аналіз у Поля Федерна. Під час Другої світової війни служив психіатром у Медичному Корпусі Армії США, де практикував групову терапію.

Після війни Берн переїхав до Каліфорнії, де активно займався приватною практикою, викладав і досліджував. У 1947–1949 роках працював з Еріком Еріксоном. Його перша книга «Психіка в дії» була опублікована у 1947 році. У 1950-х роках він обіймав низку посад у психіатричних установах Сан-Франциско, паралельно розвиваючи власну теорію. Відмова у визнанні його як психоаналітика у 1956 році стала поштовхом до створення нового підходу — транзакційного аналізу.

Берн розробив концепцію трьох его-станів — Батько, Дорослий і Дитина — як альтернативу фрейдівським структурам психіки. Він описав механізми психологічних ігор, які люди ведуть у повсякденному житті, часто несвідомо. Його статті, опубліковані з 1956 по 1958 роки, заклали основу нового методу психотерапії, який швидко набув популярності. У 1964 році вийшла його найвідоміша книга «Ігри, у які грають люди», а незадовго до смерті він завершив рукопис «Що ти кажеш після привітання?».

Особисте життя Берна було насиченим: він тричі одружувався, мав п’ятеро дітей, з яких троє вижили. Працював у віддаленому кабінеті в саду, де створив більшість своїх праць. У 1970 році пережив два серцеві напади, другий з яких став фатальним. Ерік Берн помер 15 липня 1970 року і був похований у Каліфорнії.