Дмитро Тась

Дмитро Тась (справжнє ім’я — Дмитро Михайлович Могилянський) — український письменник, журналіст, перекладач, поет-неосимволіст, представник доби Розстріляного відродження.  Сучасна літературна критика вважає його одним із найкращих українських новелістів 20-х років минулого століття.

Народився 28 січня 1901 року в Чернігові в родині шляхтичів Русобтовських-Могилянських. Його батько, Михайло Могилянський, був знаним українським письменником, а мати — представницею давнього дворянського роду. Поетичне чуття Дмитра почало формуватися ще у дитинстві, коли він щоліта навідував бабусю в Чернігові, попри постійне проживання у Петербурзі. Навчався в Чернігівській гімназії, а згодом — у педагогічному інституті.

Свою літературну кар’єру він розпочав у 1918 році з публікацій у місцевих газетах. Уже 1919 року вийшла його дебютна збірка «Голод», а згодом — «Квартали» (1924). Вірші і проза Дмитра Тася публікувалися у багатьох українських журналах, зокрема «Глобус», «Життя і революція», «Нова громада», «Всесвіт», «Кіно», «Літературний ярмарок», «Червоний шлях», а також у газетах «Література, наука, мистецтво», «Чернігівська земська газета», «Чернігівщина». Серед його перекладацьких робіт — твори Антона Чехова. Збірка «Чорний парус» залишилася неопублікованою.

1925 року Тась переїхав до Києва, а вже з 1930 року оселився в Харкові, де працював у різних виданнях: «Пролетарська правда», «Знання», «Піонерія», «Соціялістична Харківщина». Його журналістські тексти вирізнялися глибокими соціальними спостереженнями, критичним мисленням і актуальністю. Творчість Тася літературні критики відносили до неосимволізму та експресіонізму. У поезії автора простежується динаміка почуттів, суїцидальні мотиви, урбаністичні образи і внутрішній бунт, що відбивались і в його особистих переживаннях.

28 січня 1938 року Дмитра Тася було заарештовано органами НКВС за звинуваченням у контрреволюційній діяльності. 25 лютого його засудили до розстрілу, і вже 28 лютого вирок було виконано — ймовірно в московській області. У добу Розстріляного відродження він став однією з численних жертв тоталітарної системи, як і його сестра Ладя Могилянська, також письменниця.