Данило Лубківський

Данило Лубківський – публічний інтелектуал, дипломат і громадський діяч. Заступник Міністра закордонних справ України (2014), Дипломатичний радник Прем’єр-міністра України (2015-16), Радник Президента України (2006-10).

Народився 18 серпня 1975 року у Львові. Закінчив факультет міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка (1998).

З липня 1998 року – на дипломатичній службі України. У 1998 – 2001 роках – аташе, третій, другий секретар Секретаріату Міністра закордонних справ України, помічник Міністра закордонних справ України.

У 2001 – 2004 роках – третій, другий, перший секретар Постійного представництва України при ООН, член делегації України до Ради Безпеки ООН (2001). Брав участь у розробці зовнішньополітичних ініціатив України в рамках Ради Безпеки і Генеральної Асамблеї ООН, один із ініціаторів першого в історії вшанування в рамках ООН пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років (2003), проголошення Міжнародного року ООН із захисту культурної спадщини (2002).

У 2004 – 2006 роках – радник Міністра закордонних справ України. Автор ідеї відзначення професійного дня українських дипломатів 22 грудня в пам’ять про заснування Генерального секретарства міжнародних справ УНР у 1917 році.

24 листопада 2004 року став одним із авторів звернення українських дипломатів на підтримку ідеалів Помаранчевої революції.

У 2006 – 2010 роках – Радник Президента України, керівник служби підготовки промов Президента України.

У 2010 – 2014 роках - громадський діяч. Активно співпрацював з Ініціативною групою «Першого грудня», яка об’єднала відомих інтелектуалів і моральних авторитетів. Один із авторів Української Хартії вільної людини (2012).

З березня до грудня 2014 року – Заступник Міністра закордонних справ України в першому уряді після Революції Гідності. Відповідав за питання політичного аналізу і планування, стратегічної комунікації і громадської дипломатії, а також за напрями двосторонніх відносин з державами Східної Європи і Кавказу, Північної та Південної Америк. Висунув ініціативу створення національної інституції з популяризації української культури і поширення знань про Україну в світі – Українського Інституту.

У 2014 – 2015 роках – Голова Національної комісії з питань закордонних українців, Представник України у Виконавчій раді ЮНЕСКО.

У 2015 – 2016 роках – Дипломатичний радник Прем’єр-міністра України.

З 2021 року – Директор Київського Безпекового Форуму – провідної аналітичної та дискусійної платформи України з обговорення проблем війни і миру, національної, регіональної і глобальної безпеки.

Член Міжнародного Комітету із вшанування пам’яті Блаженного священномученика отця Омеляна Ковча, Правління Фонду Патріарха Любомира Гузара, Українсько-польського Форуму партнерства.