Борис Віан

Борис Віан — класик французької літератури, джазовий музикант, поет, драматург, перекладач та епатажний творець, який поєднав у своїй творчості нонконформізм, експеримент та соціальну сатиру.
Народився 10 березня 1920 року в містечку Віль-д'Авре поблизу Парижа. Здобув освіту в Паризькій Центральній школі, де вивчав інженерну справу. Після завершення навчання працював інженером у Французькій асоціації стандартизації. Попри свою технічну освіту, він був пристрасним шанувальником джазу, грав на тромбоні та трубі у джазових оркестрах, активно брав участь у паризькій музичній богемі.
Літературну кар'єру Віан розпочав з провокаційного роману «Я прийду плюнути на ваші могили» (1946), який вийшов під псевдонімом Вернон Саліван. Це була частина його літературної містифікації: він представляв Салівана як афроамериканського письменника, а себе — його перекладачем. Роман став бестселером, проте викликав значну критику через свою жорстокість та відвертість, що призвело до спроб його заборони.
Віан писав не лише під псевдонімом, а й під власним ім’ям. Його найвідомішим твором є роман «Шумовиння днів» (1946), що увійшов до списку кращих книг століття за версією французького видання Le Monde. Він також є автором таких знакових романів, як «Осінь в Пекіні» (1947), «Червона трава» (1950) та «Серцедер» (1953), які відзначаються сюрреалістичними мотивами, експериментальним стилем та глибокими символами.
Окрім романів, Віан працював над поезією, драматургією та перекладами, зокрема адаптував на французьку твори Реймонда Чандлера. Він також писав п’єси, серед яких «Будівничі імперії» (1959) та «Голова обертом» (1971).
Його життя було сповнене творчої експресії та непокори культурним нормам. Проте воно обірвалося раптово: 23 червня 1959 року Віан знепритомнів під час прем’єри фільму, знятого за його романом «Я прийду плюнути на ваші могили», і невдовзі помер у віці 39 років.
Борис Віан залишив слід не лише у французькій літературі, а й у світовому мистецтві — його вплив відчутний у фантастиці, музичній культурі та загальному бунтарському дусі повоєнної Європи.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно