Арчибальд Джозеф Кронін

Арчибальд Джозеф Кронін — шотландський лікар і письменник, драматург, публіцист, один з найвідоміших оповідачів XX століття, чиї твори, що поєднують реалізм із соціальною критикою, завоювали велику любов читачів.

Кронін здобув освіту в Університеті Глазго і служив хірургом у Королівському флоті під час Першої світової війни. Практикував у Південному Уельсі, а потім, як медичний інспектор шахт, досліджував професійні захворювання у вугільній промисловості. У 1926 році він відкрив медичну практику в Лондоні, але покинув її через поганий стан здоров'я, а на дозвіллі написав свій перший роман «Замок капелюшника» (1931; екранізований у 1941 році) — історію шотландського капелюшника, одержимого ідеєю про можливість свого шляхетного походження. Ця книга одразу ж мала успіх у Британії.

Четвертий роман Кроніна, «Зорі дивляться вниз», який описує різні прояви соціальної несправедливості в шахтарській громаді Північної Англії з 1903 по 1933 рік, завоював міжнародну читацьку аудиторію. За ним йшла «Цитадель», яка показала, як жадібність приватних лікарів може спотворювати належну медичну практику. Однією з найпопулярніших книг письменника стала найпопулярніших про римо-католицького місіонера в Китаї. Серед найпопулярніших романів Кроніна — «Три любові» (1932), «Леді з гвоздиками» (1935), «Ключі царства» (1941), «Зелені роки» (1944; екранізація 1946), «Шлях Шеннона» (1948), «Юдине дерево» (1961), «Пісня про шість пенсів» (1964) та ін.