Андрій Харук

Андрій Харук — український військовий історик, доктор історичних наук, професор, колишній завідувач кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Народився 22 вересня 1972 року в Нововолинську. У 1989 році вступив до Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки на спеціальність «Історія і методика виховної роботи», однак у 1994 році закінчив уже перейменований Волинський державний університет імені Лесі Українки.

Згодом розпочав роботу над здобуттям наукового ступеня, досліджуючи зовнішньоекономічні зв'язки Волинського воєводства у 1921—1939 роках, однак змінив тему дисертації та у 2000 році здобув ступінь кандидата історичних наук за спеціальністю «Військова історія» на тему «Військово-повітряні сили України в 1917—1920 рр.»

Паралельно здобув другу вищу освіту зі спеціальності «Економіка підприємства» у Луцькому державному технічному університеті. Також у 1994—2001 роках працював на посаді викладача загальноосвітніх дисциплін в Нововолинському електромеханічному технікумі.

У 2002-2012 працював на посаді старшого викладача кафедри історії України, науки і техніки у Національному університеті «Львівська політехніка». З 2012 по 2022 рік обіймав посаду завідувача кафедри гуманітарних наук в Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, також протягом певного періоду був старшим науковим співробітником Науково-дослідного інституту українознавства. З 2022 року працює за сумісництвом в Українському католицькому університеті.

Андрій Харук є членом Всеукраїнської громадської організації «Наукове гуманітарне товариство» та головним редактором «Військово-наукового вісника». Спектр наукових інтересів: військова та воєнна історія, армія, історія військової техніки.

Під час обстрілу Харкова 30 серпня 2022 року у ході російського вторгнення в Україну, загинув син Андрія Харука, Тарас, що ніс службу ординатором лікувального відділення медичної роти 14 окремої механізованої бригади.