0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Зоя Казанжи: «Ми досі не можемо зрозуміти, що людина незалежна – це людина відкрита»
Без моральних і життєвих цінностей, каже Зоя Казанжи, «навіть патріот може бути падлюкою», бо немає основи, ґрунту, який підтримував би цей патріотизм. Основною цінністю для Зої є незалежність. Саме незалежність стала темою другого відкритого інтерв’ю головного редактора «Видавництва Старого Лева» Мар’яни Савки та консультанта з комунікацій при Кабінеті Міністрів України Зої Казанжи у рамках проекту «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину». У динамічну  півторагодинну розмову вмістилось усе: говорили про те, хто більш залежний від стереотипів у сучасному суспільстві – жінки чи чоловіки, про те, чому українці не люблять посміхатися, про те, що любов – це важка праця і про те, чого сильним і незалежним дорослим варто повчитися у дошкільнят.
 
Усі наші життєві цінності родом з дитинства – вважає Зоя Казанжи.  Початково нас як особистостей формують батьки і найближче оточення. «У мене дуже сильна мама - це перше, що сформувало мене, її сильний характер загартовував людей навколо. Друге, що вплинуло на формування мого внутрішнього світу – я не знала ходіння в шерензі й диктату, бо у радянський дитсадок мене віддали у п’ять років... Мама навчила мене на своєму прикладі робити вчинок і нести за нього відповідальність. Це одна з форм незалежності – розуміти, що кожного дня ти сам маєш прийняти рішення, і якщо воно буде хибне, то звинувачувати у цьому зможеш тільки себе»
 
 
Діти потенційно мудріші, більш здібні й прогресивніші, ніж їхні батьки, відтак і розуміння незалежності у них набирає нового значення – це не просто свобода думки, а й вміння встояти під тиском думки оточення. 
 
«Я виросла на Півдні Одещини, мені пощастило опинитися в оточенні волелюбних, впевнених у собі жінок. У селі, де я народилася, з 16 депутатів сільради 12 жінок... Але ось маленький приклад: моя мама, коли втомлювалася, лягала подрімати в обідній час і наказувала негайно розбудити її, якщо прийде сусідка чи хтось із подруг, щоб ті погано про неї не подумали. На мою думку, незалежність несумісна з вічним озиранням на те, що подумають інші. Це твоє життя, збудоване на твоїх принципах, переконаннях, і тільки тобі вирішувати, яким воно має бути», - каже Зоя.
 
На думку письменниці, зараз ми сидимо у шпагаті – вже наче й не «совок», але і не Європа. За словами Зої, особливо це помітно у абсолютній відсутності європейської моделі поведінки: європейці посміхаються не тому, що лицеміри, а тому, що це – правило хорошого тону. «Я орендую квартиру у Києві на 21 поверсі. Коли заходжу в ліфт, посміхаюся і вітаюся з сусідами, на мене дивляться, як на божевільну. І це не лише Київ,  бачили б ви погляди пасажирів маршрутки у Тернополі, коли я привіталася з водієм. В Одесі, коли я на зупинці запитала, де придбати квиток, мені відповіли: «Що, машина не завелась?»...  У нас немає сталої моделі поведінки. Знайомий розповідав, що відрізнити українську жінку в аеропорту можна просто усміхнувшись їй – європейка посміхнеться у відповідь, а українка відвернеться. Ми досі не можемо зрозуміти, що людина незалежна – це людина відкрита»
 
 
Разом із незалежністю Зоя «зачепила» ще одну важливу цінність – відповідальність. І йдеться не лише про відповідальність перед самим собою, а й перед громадою. «Коли хтось говорить мені, що хоче змінити країну, я прошу його показати мені свій під’їзд», - лаконічно зауважує Зоя.  А на останок бажає усім вдосконалюватися («Зараз я вчуся любити, для цього мені потрібно навчатися розуміти і приймати людей з іншою думкою, «не таких»... Це важка праця»), ще навчатися новому у дітей («У мого онука є кілька улюблених кольорів: трав’яний, салатовий, смарагдовий, м’ятний... Він навчив мене бути уважним до деталей»).
 
У четвер, 28 квітня, традиційно у  «Копальні кави» відбудеться публічне інтерв`ю з наступною учасницею проекту -  Іриною Снітинською. Цінність, про яку говоритимуть, - життя. Початок - о 18:00. 
 
 
 
Вам може бути цікаво
Роман Саллі Руні «Нормальні люди» вийде українською у «Видавництві Старого Лева»!
Що відчувати, читаючи «Оптику Бога»
Книжковий 2020. Що чекати від Старого Лева (доросла література)
Вірш дня. Григорій Чубай
Створять серіал за циклом книг «Варта» Террі Пратчетта
«До краси» Давіда Фоенкіноса: літературна елегантність та культурна автентичність
stary_lev Стежити
дописів читачів