Знаковий нон-фікшн 2018 року: переклади і більше українських авторів
Історія фемінізму, будова Всесвіту, Революція гідності, репортажі про національні меншини, автобіографія всесвітньо відомої мисткині ‒ рік, що минув, відзначився неабияким розмаїттям не лише перекладного, а й українського нон-фікшну. Ми обрали свій топ важливих за тематикою, несподіваних, ідеально створених, щоб розуміти, куди популярна категорія рухатиметься далі.
Анастасія Герасимова, Читомо. Повний текст читайте у джерелі
На нашу суб’єктивну думку, у виборі нон-фікшну вітчизняні видавництва більш залежні від смаків читацької аудиторії, ніж, скажімо, при формуванні портфелю художньої літератури. Це пояснює невмирущість книжок про досягнення успіху в бізнесі, стосунках, про мистецтво забивати на все, будуючи неодмінно вдалий стартап. Своїх позицій тримаються біографії/автобіографії видатних особистостей, але з їхніми перекладами трапляються прикрі випадки, коли популярна, скажімо, в англомовному середовищі особистість користується значно меншим інтересом на наших теренах. Більшає літератури про виховання дітей і підлітків, часто з несподіваним підходом до цієї нелегкої справи. Несподівано багато минулого року було видань про історію, культуру та правила споживання алкогольних напоїв, зокрема, вина.
Стосовно нон-фікшну українських авторів, то тут відчутно бракує науково-популярної літератури з акцентом саме на науковості. Історичні дослідження, есеїстика жіттєво-філософського спрямування від вчених мужів, правила етикету від зірок шоубізу, ба, навіть збірки, що допомагають орієнтуватися в кіно чи літературі, не компенсують браку книжок, які б довели наявність в Україні науковців, готових легко й захопливо розповісти про сучасний стан точних наук.
Навчившись азам здорового харчування, прочитавши про усі можливі японські, шведські та данські секрети щастя, вкотре дізнавшись, які таємниці приховує людський мозок, український читач чекає на гучні новинки та корисні видання, з якими, віримо у це, видавці не забаряться. Поки ж згадаємо про книжки, які тим чи іншим виділялися із загалу, й неодмінно будуть цікавими та корисними у новому році.
Олеся Яремчук «Наші інші»
Львів : Човен, 2018. ‒ 208 с.
Чехи та словаки, турки-месхетинці, шеди, румуни, роми, євреї, ліптаки, гагаузи, волохи ‒ від Заходу до Сходу розповідають історії своїх родин, які за тих чи інших обставин опинилися в Україні. Прості люди з непростими долями. Біль і смуток, які сусідять із любов’ю та відданістю. В чотирнадцятьох репортажах заховано силу нації, якою ми так пишаємося. Вона тримається на щирості та надії, але потребує знищення стереотипів, як, наприклад, у випадку з ромами, а також проговорення страхів минулого, що й досі огортають пам’ять про винищення вірмен чи євреїв під час Другої світової війни.
Книжка Олесі Яремчук говорить про усвідомлення чиєїсь інакшості, її прийняття, бо саме це є шляхом до прогресивного світського суспільства. Ледь не в кожному репортажі йдеться про війну з минулого чи теперішнього, про жах, до якого може призвести людська злість і обмеженість, особливо коли ти ‒ інший, що швидко може стати зайвим. Щоб темрява не перемогла, варто любити й вірити у людей, незалежно від їхнього віросповідання, мови чи етнічної приналежності.
Чим корисна: «Наші інші» ‒ ліки від націоналістичного недоумства та будь-яких інших крайнощів, які шкодять свободам і правам людини.
Сергій Парновський, Олексій Парновський «Як влаштовано Всесвіт»
Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 248 с.
«Ця книга є проміжною ланкою між науково-популярною книгою та підручником, своєрідним мостом через величезну прірву, що відокремлює популярну науку від справжньої науки», ‒ зазначають автори. Видання українських фізиків присвячено космології ‒ вивченню структури та еволюції Всесвіту. Нещодавно молода наука відсвяткувала сторіччя свого виникнення, яким завдячує виходу 1917 року публікації Альберта Ейнштейна «Космологічні прояви загальної теорії відносності».
Автори нагадають читачеві суть ЗТВ, пояснять поняття «простір-час», розкажуть про розширення Всесвіту, виникнення ідеї Великого вибуху, темну матерію, злиття галактик, поділяться нагальною проблемою астрономії ‒ вимірюванням відстаней, дійдуть до чорних дір… Це буде захопливе, але непросте читання, що потребуватиме елементарних знань з фізики та додаткових звернень до Вікіпедії.
Чим корисна: книжка Парновських здатна переконати у зворотному скептиків, які вважають, що в Україні нема науки та авторів, які б могли достойно відповісти Кристофу Гальфару чи Люсі Гокінг.
Мирослава Мудрак «Нова ґенерація» і мистецький модернізм в Україні»
Київ : Родовід, 2018. – 288 с.
Кожна книжка про українське авангардне мистецтво ‒ важливий крок у відвоюванні нашого культурного спадку. Поки в іноземних музеях, навіть найбільш авторитетних, Казимира Малевича, Володимира Татліна, Василя Єрмілова, Олександра Богомазова кваліфікують як російських художників, існуватиме потреба у спростуванні цієї інформації. Більше того, серед самих українців регулярно треба проводити лікбез, щоб не виникало сумнівів у повноцінності та самобутності вітчизняного мистецтва. Отже, книжка Мирослави Мудрак є масштабним дослідженням взаємопроникних процесів, які були характерними для мистецької культури України перших десятиліть XX століття.
До теми. Купити книжку «Джордж і скарби космосу»
Головним майданчиком, дискусійною платформою, виразником революційних поглядів і нових художній віянь став журнал харківських панфутуристів «Нова ґенерація», під редагуванням Михайля Семенка. Його активним авторам, що мріяли створити поезію як малярство, універсальну візуальну мову, яку б можна було використовувати в кіно, фотографії, плакаті, архітектурі, сценографії, й присвячено монографію.
Чим корисна: книжка доводить, що в історії української культури є речі, які не можна декомунізувати, бо тоді вони втратять свою неповторність. Це треба прийняти, щоб не вдаватися до варварського заперечення минулого.
Тамара Марценюк «Чому не варто боятися фемінізму»
Київ : Комора, 2018. ‒ 328
«Фемінізму не варто боятися, бо це про справедливість, гідність і правду, хоч би якою гіркою вона не була», ‒ зазначає кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Києво-Могилянської академії Тамара Марценюк.
Акцентуючи увагу на історії боротьби жінок за соціальну рівність, авторка подає інформацію про хвилі й види фемінізму, внутрішні, ідеологічні зміни, які він переживає, роль чоловіків у зародженні руху. Марценюк пише не лише про європейський чи північно-американський фемінізм, але й про його існування у другому і третьому світі.
Хто такі фемократи? У чому суть об’єктивації жінки? Коли почалася боротьба проти суспільних стандартів краси? Відповіді на ці та інші запитання, а також велика кількість додаткових матеріалів і посилань, виконують функцію хорошого нон-фікшну ‒ спонукають до подальшого самостійного вивчення предмета.
Чим корисна: прочитавши книжку Марценюк, панянки переконаються, що слово «феміністка» ‒ це не лайка, а тренд. Чоловіки ж отримають доволі змістовну історію руху захисту прав жінок.
Марсі Шор «Українська ніч. Історія революції зблизька»
/ пер. з англ. О.Буценка. Київ : Дух і літера, 2018. ‒ 264 с.
Докторка історичних наук, професорка Єльського університету подає власний погляд на Революцію гідності. Тоді, коли більшість іноземців сприймала події на Майдані як чергову партію у геополітичних шахах, для Шор вони порушили низку складних екзистенційних питань. Заради чого треба ризикувати життям? Що таке революція? Що штовхає людей на спротив?
Історії учасників Революції гідності переплітаються з роздумами авторки про характер громадянського протистояння як такого. Минуле й майбутнє, сподівання та мрії, солідарність в епоху фейків і пост-правди ‒ Марсі Шор, симпатизуючи своїм героям, пише про речі, що були очевидними тоді, але з часом, на жаль, зблякли від розчарувань і зрад. Продовжуючи тему гуртування й самоорганізації, авторка розповідає про війну на Донбасі, добровольчий рух. Не оминає трагедії конфлікту, який призвів до смертей і розколів як у родинах, так і суспільстві. Своєю книжкою Марсі Шор прагнула зробити українців реальним народом для решти світу. Можливо, погляд науковиці на нас, повний захоплення та співчуття, трохи зменшить градус внутрнішньо-національної недолюбленості.
Чим корисна: Емоційна, талановита оповідь, яка може бути прикладом документації подій, а також вміння науково обґрунтовувати яскраво виражену суб’єктивність.
Андре Рош «Перша стать. Зміни та криза чоловічої ідентичності»
Київ : Основи, 2018. ‒ 248.
Французький науковець Анре Рош досліджує формування європейської чоловічої ідентичності. Його роботи поєднують історію, антропологію та соціологію. За словами вченого, вибір об’єкта досліджень зумовлений посиленням ролі жінки в сучасному суспільстві та численними феміністичними студіями. На думку Роша, сучасний чоловік з’явився 1792 року, коли, після повалення монархії, у Франції дозволили розлучення за спільною згодою. Послуговуючись історичними документами, приватними нотатками, звичаями та звичками, автор охоплює двісті років історії французького суспільства.
Колись чіткий розподіл світу на чоловічий і жіночий був запорукою соціального порядку. Такі поняття, як честь і респектабельність виконували роль охоронців звичного плину речей. Поки не почалися зміни у нормах поведінки, які вивільнили жінок, але й досі не адаптували чоловіків до нових ролей.
Чим корисна: Андре Рош допомагає згадати, що суспільні стереотипи стосуються не лише жінок, а й чоловіків. Автор не захищає колись «сильну» стать, він прагне цілком справедливої рівності між статями, що так довго ворогують.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно