Жити і не відвертатись. Нотатки з обговорення «Снігів Кіліманджаро»
У серпні українські читачі отримали нове видання Ернеста Гемінґвея — збірку оповідань «Сніги Кіліманджаро» в перекладі Катерини Міхаліциної та художньому оформленні Антона Селлешія. А нещодавно Старий Лев зібрав прихильників творчості Гема на презентацію та обговорення новинки у львівській Книгарні-кав’ярні Старого Лева (вул. Галицька, 17). Розмову із перекладачкою та ілюстратором модерувала кураторка серії книг Ернеста Гемінґвея Ольга Ренн.
Старий Лев занотував для вас деякі найцікавіші думки з обговорення. Про те, як створювали нове видання і яке значення воно має для тих, хто над цією книгою працював.
ПРО НОВЕ ВИДАННЯ ГЕМІНҐВЕЯ
Ольга Ренн: «Сніги Кіліманджаро»я називаю чорною перлиною нашої серії. Це надзвичайно красива і майстерно виконана книжка. Думаю, що вона вже записана в історію мистецтва книги.
[...]
Тішуся, що, як передбачив Сергій Жадан у передмові до книги «Фієста. І сонце сходить» ще в 2017 році, багато людей вперше читають Гема саме з наших книжок. А це дуже важливо. Нові видання і нові переклади розмовляють із читачами сучасною мовою. Вони сучасні за тональністю. Вони точніші.
[...]
Тішуся, що, як передбачив Сергій Жадан у передмові до книги «Фієста. І сонце сходить» ще в 2017 році, багато людей вперше читають Гема саме з наших книжок. А це дуже важливо. Нові видання і нові переклади розмовляють із читачами сучасною мовою. Вони сучасні за тональністю. Вони точніші.
ПРО РОБОТУ НАД ПЕРЕКЛАДОМ
Катерина Міхаліцина: Мені нескінченно приємно дискутувати про такого автора, як Ернест Гемінґвей. І одразу мушу відверто сказати, що для мене переклад цієї книжки був своєрідним внутрішнім змаганням між інтелектом та емоціями.
Перекласти збірку оповідань Гема — це моя давня мрія. Мрія давнішньої мене із того часу, коли тільки приїхала до Львова майже 20 років тому. На якомусь секонді мені потрапила до рук книга Гемінґвея. Хоч кажуть, що двадцять років є якраз віком прочитання Гема, він мені тоді не спрацював. За винятком, мабуть, «Свята, яке завжди з тобою». Цей текст мені дався. Але решта ні в російському, ні в українському перекладі якогось враження на мене не справили. Ще одним винятком можна назвати хіба «Старого і море». Отож мені трапилось оповідання «Cat in the Rain». Я читала, і мені захотілося розгадати цього автора. Настільки він був уже нетипово на той час мій, що я захотіла спробувати його перекласти. Спробувати, як ми з ним зживемося на рівні критичного і дуже близького прочитання. [...]
Коли в Україну приїжджав Майкл Катакіс, він розповідав, що в багатьох книжках, які залишились у бібліотеках Гемінґвея, є його примітки. Є, наприклад, томик Шекспіра, а на берегах в ньому рукою Гема написано: «Ха-ха, я тебе розгадав. Ось тут — такий от літературний секрет». У мене з Гемінґвеєм було щось схоже. Мозкова робота казала: «Привіт. Тут я тебе розгадала. Тут ти витягнув текст із репортажистики. Тут ми йдемо в американську історію, а тут — у грецьку війну». Але на емоційному рівні у мене інколи був ступор. Він мені не складався в одну картинку. Я бачила слова, речення і смисли, але не могла їх зв’язати на емоційному рівні. Знайти точку дотику, відшукати мову відтворення. Тому так довго й перекладалося, бо коли я взяла текст у роботу, то жодні доступні мені механізми не працювали для нього. Я бачила набір слів, а не текст. А перекладаємо ми зовсім не це.
Зрештою, точкою входу стала втрата. Від втрати себе до втрати близьких і до втрати світу, який ти знаєш в глобальному сенсі. Ось це було точкою входу.
ПРО РОБОТУ НАД ІЛЮСТРАЦІЯМИ
Антон Селлешій: Якщо говорити про те, що для мене стало особистим викликом, то це спершу було оповідання «Завести собаку-поводиря». Але згодом, коли я перечитував ці тексти багато разів, то все-таки абсолютно заново відкрив для себе «Коротке щасливе життя Френсіса Мекомбера». Оскільки там йдеться про такі речі, яких я ніколи в Гемінґвеї для себе не відкривав.
Після закінчення ілюстративної роботи, коли всі малюнки були надруковані, відфотошоплені, зроблені в потрібному форматі і розкладені на папері в майстерні, мені відкрилось, що зрілість в людському житті іноді приходить до чоловіка тоді, коли він переживає вкрай надривні моменти. У «Короткому щасливому житті Френсіса Мекомбера» це стало для мене відкриттям. Я побачив зовсім іншого Гемінґвея. Я сам для себе відкинув стереотип його маскулінності. Він викликав у мене розуміння і однієї сторони, і іншої — власне Френсіса Мекомбера, який в цілому виглядає не дуже привабливим чоловіком.
ПРО СПРИЙНЯТТЯ ГЕМІНҐВЕЯ
Катерина Міхаліцина: Гемінґвей для мене — це про потребу проживати життя всім. Не відкидати. Не проходити повз. Проживати все, що цей світ тикає тобі під носа. Навіть якщо для цього доведеться покурити, а потім випити віскі і йти шукати свою двосерду ріку. Але не відмовляйся і не відвертайся. Гем — про «не відвертайся». Про «май сміливість йти туди, де болить».
ПРО СЕРІЮ КНИГ ЕРНЕСТА ГЕМІНҐВЕЯ
Ольга Ренн: Ми працювали над цією серією дуже ґрунтовно. Наразі є 10 видань Ернеста Гемінґвея, і це колосальна робота.
Нещодавно я занурилася в порівняння радянського і нашого видання роману «По кому подзвін». У радянський час купюри справді руйнували виклад, тональність і розуміння мотивації персонажів. Тепер у нас нарешті є нові видання, і це дуже круто.
Є ще один важливий момент, у який читачам, мабуть, не дуже цікаво вникати, але я наголошу, що книги від «Видавництва Старого Лева» — перші легальні видання Гема в Україні. Вони ліцензовані, і це є великим приводом пишатися.
Цікавими є також способи коментування тексту в нових виданнях. Інколи перекладачі повністю відмовлялись від приміток, тому що в Гема є такий прийом, коли фраза, наприклад, французькою мовою, дублюється в тексті, і прочитавши твір повністю, читач має цілісну картину. Цей прийом не всі розуміють, тож іноді читачі запитували, чому ми не переклали яку-небудь фразу іноземною мовою.
Коли ми тільки починали серію, багато хто запитував, для чого ми це взагалі робимо. Для чого перекладати уже повністю перекладені книги? Напевне, ці чотири з половиною роки показали, що це справді було дуже потрібно. Ми повернули Гемінґвея у простір зацікавлення і обговорення.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно