Жінка, чоловік та весь цей джаз: про почуття крізь музику і вірші
У львівському клубі «!FESTrepublic» пройшла чуттєва джазово-поетична вечірка «Жінка, чоловік та весь цей джаз», яку з нагоди своїх уродин влаштувала головний редактор «Видавництва Строго Лева», письменниця Мар’яна Савка. Разом із солістом «Піккардійської Терції» Славком Нудиком вони стали головними героями перформансу, в основу якого лягли вірші поетки. А відбувалося усе під смачні джазові мотиви від кавер-гурту Orchestra Vito.
Своєрідна міні-вистава під розкішні джазові ритми розкрила перед глядачами різні грані стосунків між Чоловіком та Жінкою, показала внутрішній світ цих часто незбагненних і загадкових взаємин.
«Майже 10 років тому ми зі співаком Павлом Табаковим та колективом Orchestra Vito презентували «Джаз-кафе», у такому ж перформативному форматі, коли вірші можна було читати, співати, танцювати. Це були шалені емоції! – Пригадує Мар’яна Савка. – Ідея відновити такий поетично-джазовий формат з’явилася спонтанно, коли я зрозуміла, що насувається мій невеличкий ювілей, а я хочу не просто приймати дарунки, а й дарувати. Тим паче, з того часу написано багато нових віршів, пережито багато змін. Дуже радію, що з нами Славко Нудик – не лише відомий співак, але й прекрасний актор!».
Публіка, затамувавши подих, спостерігала за змінами настроїв у діалозі Жінки й Чоловіка, які танцювали танго між пелюстками троянд, пристрасно з’ясовували стосунки чи ніжно обіймали один одного. А підсилювали усі ці відчуття поезія й музика.
На завершення герої дуетом виконали легендарну композицію «Hallelujah» Леонарда Коена, український варіант якої спеціально до свята створила Мар’яна Савка.
«Алілуя» у перекладі Мар’яни Савки:
Любов – то наш таємний код.
Лункий акорд зіграв Господь,
Але не кожен музику ту чує.
Мелодія спадає вниз,
Щоб раптом вирватись увись,
Незримий хор співає «Алілуя»!
Я знаю біль падінь і втрат,
Життя, на жаль, не райський сад,
В якому все буяє і квітує!
І так нелегко віднайти
Оту єдину, ту що ти,
Якій співає серце «Алілуя»!
Історія стара як світ,
Ти знав падіння, знав політ
І що ніхто тебе вже не здивує.
Аж поки жінку не зустріч – і серце в прірву відпустив
А серце заспівало «Алілуя»!
В житті усе дієз, бемоль,
І ти собі вже не король,
Вона в твоєму домі владарює.
І часом хочеш утекти.
Та раптом згадуєш, що ти –
То тільки звуки пісні «Алілуя».
А може, все не зовсім так.
Чи просто кепський ти співак.
Є те, про що не згадуємо всує.
Ота любов одна на двох,
Яку колись придумав Бог,
Наспівуючи вранці «Алілуя».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно