0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Жанна Слоньовська: «Описала Львів як власне тіло, де вулиці - капіляри»
Польсько-українська письменниця родом зі Львова представила на ХХІІ Форумі Видавців роман «Дім з вітражем», який вийшов в українському перекладі у «Видавництві Старого Лева». Книга, яка була написана польською,  вже наробила у наших західних сусідів чималого шуму, отримавши нагороду як кращий роман видавництва Znak з-поміж тисячі претендентів. Саме тому зустріч з авторкою Жанною Слоньовською та перекладачем роману Андрієм Поритко мала назву «Львівський роман – польський бестселер». Вела розмову – поетеса Маріанна Кіяновська.
 
Певною мірою роман «Дім з вітражем» є родинною сагою. Головні герої книги - чотири жінки, які люблять, ненавидять і впадають в залежність одна від одної. «У «Домі з вітражем» є багато історії, багато політики і багато любові, - розповідає Жанна Слоньовська. - Мені цікаво було переживати долі  чотирьох поколінь жінок, розвивати характери Прабабки, Абби, Маріанни та Онучки, описувати їхні любовні травми, особисті перемоги та невдачі. Читачі нерідко закидають мені, що чоловіки у романі міфічні, а жінки реальні. Я сама шукаю відповідь на запитання, чому у моїй книзі виник світ без чоловіків. Можливо тому, що мене завжди інтригував факт ненависті радянської жінки до чоловіків. Я дискутувала про це з львів’янками, які застали повоєнний Львів: звідки взялося це агресивне ставлення до чоловіка? Мабуть, так склалось  тому, що чоловіки йшли на війну, зникали у невідомому напрямку і залишали жінок напризволяще. Жінки відчували себе зрадженими».
 
«У романі є кілька вбивств у рамках громадського опору. Якби мене запитали, яким для мене є цей роман, я б відповіла, що це прозовий аналог любовної героїчної лірики», - поділилися враженнями Маріанна Кіяновська. «Я читав книжку як перекладач, - розповів Андрій Поритко. -  Мені вона була цікава передовсім як львівський текст. Крім «Високого замку» Лема складно знайти більш львівську книжку». Жанна відзначила, що хоча твір й був написаний польською, його український переклад настільки органічний, що львівські друзі авторки до останнього були переконані –  початковий варіант книги був українським.
«Я описала місто як своє тіло, де вулиці - капіляри, - каже Жанна. -   Кожну львівську вулицю можна читати верстами, кожна верста  – окрема історія. Інколи книжка мене не слухала: сьогодні вона вела мене в австро-угорський Львів, а завтра – у Львів 90-х. Чому у Польщі почала писати про Львів? Бо саме еміграція дає можливість оцінити певні речі, що раніше вважалися природними. Наприклад, Краків дав мені силу описати пережите у 80-х,  в часи мого дитинства. Відомі діячі, описані в книзі, - Крушельницька, Чорновіл та інші - це свого роду меми-символи Львова. Вони почали зі мною спілкуватися лише коли я виїхала зі Львова».
 
Один з основних героїв роману  – сецесійний вітраж, який справді існує в одній із львівських кам’яниць. Для Жанни – це символ Львова, що зникає, міста, яке вже неможливо врятувати. У дійсності сторічний вітраж вдалося відреставрувати, але у книзі він вмирає, як і той Львів, якого нам з вами побачити вже не судилося.
 
 
 
Вам може бути цікаво
Ларс, Ґабріель, Франческа: повчальні історії про людей
Бабусі, дідусі й котусі: Як 36 і 6 котів компаньйонами стали
Коли ти не Ясь, але теж любиш машинки та велосипеди
Тараса Шевченка перетворять на самурая у новому фільмі
Якщо купите «Книжку про сміття»
Літературний клуб Навиворіт: підлітки обговорять «Ларс. LOL» та «Руки розбійника» у Києві
stary_lev Стежити
1882 дописів 43048 читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати