«Земля загублених» Катерини Калитко – переможець премії «Книга року ВВС-2017»
У п’ятницю, 15 грудня, стали відомі імена переможців премії «Книга року ВВС-2017». Щиро вітаємо письменницю Катерину Калитко з нагородою за збірку міфологічних та гостросоціальних оповідань «Земля загублених», що вийшла у «Видавництві Старого Лева»!
Цьогоріч видання оцінювало журі у складі Віри Агеєвої, Ольги Герасим'юк, Віталія Жежери, Тараса Лютого, Світлани Пиркало, Марти Шокало.
Книга Катерини Калитко – про те, як впливає на нас усіх і як формує долі наша (не)обрана географія. І наскільки далеко мандрує з нами та, що була для нас першою. «Багато хто прочитуватиме тут Балкани, але це тільки тонкий верхній шар, – розповідає Катерина Калитко. – Насправді тут більше України, віддзеркаленої, архетипної, побаченої в незвичному ракурсі. Наприклад, одна з центральних неназваних тем – Крим. І ще це книжка про інакшість як даність, про іншування як процес. Про майстерність і невміння із цим жити. Про те, як багато означають одне для одного люди, як вони формують і ламають одні одних. Але й про те, що для всіх є місце і ніхто не є неістотним – на те й існує Земля Загублених».
Земля Загублених щодня дрейфує морями альтернативної географії строго паралельно із нашою щоденною, звичною географією. Земля Загублених виникла для того, щоб надто інші люди, витіснені з «нормального» світу, мали куди піти. Виросла з потреби в укритті та оперті. Вона перероджується і розростається щоразу, коли черговий інакший переживає свою відкинутість, і тому постійно оточена водою, як ембріон. Тому й усі неймовірно різні люди цього малого світу — так чи інакше родичі, так чи інакше повторюють долі одне одного. Ця книжка в ритмі дихання — про них. Кожна історія — як міст через воду, щоб пройти і навчитися дихати в унісон з іншими.
Катерина Калитко – поетка, прозаїк, перекладач. Народилася 1982 року у Вінниці. Закінчила Києво-Могилянську академію. Журналіст за фахом. Лауреат конкурсів «Гранослов», «Смолоскип», поетичного фестивалю «Молоде вино», літературної премії ім. Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя», премій «Благовіст» і «Культреванш». Авторка п’яти поетичних збірок, численних публікацій у періодиці, альманахах та антологіях (зокрема, в низці знакових, таких як «Початки», «Молоде вино», «Колекція», «Дві тонни»), а також прозової книги «М.істерія». Перекладає з балканських мов.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно