Збірка оповідань білоруського поета та есеїста Уладзімєра Арлова «Краєвид з ментоловим ароматом» вперше українською!
У «Видавництві Старого Лева» вийшла друком книга білоруського поета, есеїста та історика Уладзімєра Арлова «Краєвид з ментоловим ароматом». На сторінках книги – 10 текстів, написаних автором у 1990-2000-х роках: про білоруські реалії тих часів, літературу, свободу, дружбу та несуттєві миттєвості та дрібниці, що все ж мають сенс. Українською книга побачила світ у майстерному перекладі Олександра Ірванця. Художнє оформлення виконав Іван Шкоропад.
У збірці «Краєвид з ментоловим ароматом» вміщено містичну історію кохання «Краєвид з ментоловим ароматом», антиколоніальну «Сибірську повість», біографічну коротку прозу з циклу «Полоцькі оповідання» та іронічну антиутопію «Орден Білої Миші». Біографічні тексти, списані з дитинства та студентства автора, — це мандрівка в часі та просторами радянської Білорусі, а деякі їхні герої, попри те, що це знайомі, друзі, сусіди чи однокласники автора, ніби зійшли із колонки кримінальної хроніки. Ці спогади з минулого, а також антиутопія «Орден Білої Миші» допоможуть зрозуміти, які процеси відбуваються у сучасній Білорусі, в якому стані нині білоруська мова, чи мають громадяни вибір та свободу слова. Натомість «Краєвид з ментоловим ароматом» майже позбавлений персонажів. Це езотерична історія про ідеальну жінку, за кохання до якої чоловік мусить дорого заплатити.
Окремі оповідання з книги «Краєвид з ментоловим ароматом» були перекладені європейськими мовами, серед них автор по-особливому виділяє «Орден Білої Миші», що є сатирою на ситуацію в білоруському суспільстві та політикумі.
Окремі оповідання з книги «Краєвид з ментоловим ароматом» були перекладені європейськими мовами, серед них автор по-особливому виділяє «Орден Білої Миші», що є сатирою на ситуацію в білоруському суспільстві та політикумі.
«В одній маленькій країні населення складалося з одного короля, одного прем’єр-міністра, одного генерала, одного професора, одного студента, одного письменника... Усі були єдиними, і завдяки цьому країна жила заможно і спокійно. Але одного разу мир був порушений: королівський ювелір створив єдиний в країні Орден, а це означає, що мав з’явитися його єдиний кавалер. Король несподівано вирішив нагородити ним письменника, але керівник служби безпеки знав, хто заслуговує орден значно більше. Потім події розгорталися неймовірно швидко і закінчилися зовсім несподівано», — розповідає про антиутопію «Орден Білої Миші» автор Уладзімєр Арлов.
«Уладзімєр Арлов — один із провідних на сьогодні письменників у Білорусі. Його проза й поезія чимало перекладаються у світі, і Україна, звісно ж, не повинна пасти задніх, — розповідає про роботу над перекладом Олександр Ірванець. — Я познайомився з Арловим восени 2000 року, і ось вже понад два десятиліття слідкую за його творчістю. Ця проза справді цікава — вона соковита й багата знанням та розумінням деталей, парадоксальністю мислення автора, його грубуватим, проте людяним гумором. Перша збірка прози Арлова в Україні побачила світ вже 16 років тому, і, звісно ж, мені безперечно приємно, що ці твори, ще й з доповненням, знову прийшли до нашого читача в моїх інтерпретаціях. Праця над перекладами Арлова нелегка, але приємна — попри оманливу близькість мов, у процесі роботи з текстами виникає чимало моментів, коли перекладач мусить добряче напружитися. Оповідання й повісті Уладзімєра Арлова безперечно мають зацікавити тих аматорів красного письменства, котрі цінують у книжках індивідуальний авторський стиль і філософічність, а також оптимістичний погляд на життя».
Уладзімєр Арлов народився 1953 року в Полоцьку. Закінчив історичний факультет Білоруського державного університету. Працював учителем історії, журналістом та видавничим редактором. Дебютував зі своєю поезією у студентському самвидавчому часописі «Блакитний ліхтар», що був переслідуваний КДБ. Автор численних прозових, поетичних книжок, історичних нарисів та есе. Твори Уладзімєра Арлова перекладено англійською, німецькою, українською, польською, шведською, чеською, угорською, французькою, румунською, російською, естонською, литовською, латвійською, словацькою, грузинською та іншими мовами. Лауреат кількох незалежних національних літературних премій, зокрема премії Єжи Ґедройця за найкращу прозову книжку року (2018), а також міжнародних премій «Європейський поет свободи» (Польща, 2010) та «Алеко» (Болгарія, 2016).
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно