Юрко Іздрик: «Наївне мистецтво високого ґатунку, що не має фальші – такими є вірші та ілюстрації у “Меланхолій”»
«Іздрик, якого ви так довго чекали», – такими словами розпочався поетично-музичний вечір Юрка Іздрика та Мар'яни Савки.
На Книжковому Арсеналі, який цими днями проходить у Києві, автор збірки поезій «Меланхолії» та видавчиня і за сумісництвом ілюстраторка книги вели розмову про творчість, теми, які надихають, а також любов, музику в житті та у віршах. Як так сталось що малюнки Мар’яни Савки прикрасили «Меланхолії», а також чим вони є близькими Іздрику? Як часто автор відчуває меланхолію? Та про що, крім любові та смерті, пише у своїх віршах і де відчуває себе як вдома? Відповіді на ці та інші питання, які обговорювались на душевно-меланхолійному вечері, – у цитатах нижче.
Тираж закінчився
Мар’яна Савка: «Сьогодні ми презентуємо книжку, яка має дуже класну назву – стану, який переживає кожен поет. Це “Меланхолії”. І я дуже хотіла б, щоб Юрко Іздрик сьогодні розказав чому саме це слово, чи часто автор переживає меланхолії і чому часто ці меланхолії мають обриси різних красивих жінок. Але в книзі йдеться не тільки про жінок, там багато про людську сутність, людську долю, фатум, смерть – те що нас, божевільних поетів, торкає і хвилює».
Юрко Іздрик: «Коли я запропонував Мар’яні проілюструвати чергову книжку моїх віршів, вона відразу сказала ні, бо “це негарно з етичного боку, бо це мій бізнес, я не можу тут виступати ніякою творчою одиницею”. Однак зрештою погодилася. Малюнки у книжці – круті, таке собі наївне мистецтво високого ґатунку, що не має фальші. Це страшно відповідає духові моєї поезії, власне кажучи, такої дуже дівчачої, просто висловленої трохи мудрим, досвідченим чоловіком».
Юрко Іздрик: «Є багато місць, де можна себе почувати як вдома. Це все залежить від якихось неусвідомлюваних речей – можна спекулювати і називати їх енергетичними чи містичними. Але це все поза сферою знання, поза сферою усвідомлення, просто треба навчитися відчувати себе і вчитися аж до тієї міри, поки ти не зрозумієш, що відчувати себе – означає відчувати довколишній простір, все живе довкола себе».
Під час вечора автор також зачитав присутнім кілька поезій, які увійшли до збірки «Маланхолії», а також новий вірш, написаний нещодавно у поїзді. А Мар’яна Савка виконала пісню на слова Іздрика, адже «ти неймовірно музичний поет», – зазначила вона.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно