Юлія Мусаковська: «Ми складаємося з себе минулих, теперішніх і трішки майбутніх»
У п’ятницю, 12 лютого, у київській Книгарні «Є» відбулась презентація поетичної збірки Юлії Мусаковської «Чоловіки, жінки і діти», що вийшла у ВСЛ. Говорили про історії, що передували народженню поезій, про переплетення особистих та зовнішніх подій, про народження нових елементів книжки, які спочатку не були заплановані. Модерувала розмову Олена Гусейнова.
«Мені складно говорити про сюжет чи основну історію збірки, - говорила Юлія Мусаковська. - Назви її розділів - «Глина», «Залізо» і «Вогонь» - є символічними. Для мене концепція цієї книжки – це ідея перетворення, реконструювання чоловіків, жінок і дітей за допомогою глини, як первісного матеріалу, заліза, як допоміжної матерії, та вогню, як матерії завершальної».
За словами поетеси, багато нового у власній творчості відкрилося їй під час спілкування з Романою Романишин та Андрієм Лесівим - Творчою майстернею «Аґрафка», що працювали над художнім оформленням збірки.
«Наша співпраця була дуже органічна, - зізнається Юлія. - Ілюстраторам вдалося дуже добре все передати, з’явилися такі візуальні образи, які мене сильно вразили. Така співпраця – це дуже тонке, ненав’язливе, не буквальне «зчитування». Наприклад, фіолетовий колір - один з моїх улюблених кольорів. Ми не говорили про колір, але їм вдалося це «зчитати». Я вважаю, що мені дуже пощастило попрацювати з Романою та Андрієм».
До збірки увійшли тексти двох останніх років, у яких тісно переплелися історії чоловіків, жінок і дітей у контексті останніх події в Україні.
«Зараз досить часто чоловіки і жінки почуваються дітьми, тому що є страх, який робить нас дітьми, - вважає авторка. - Ми почуваємося певним чином безсилими, вразливими. Можна сказати, що чоловіки, які стикаються з чимось страшним та новим для них, переживають ті емоції, які раніше їм здавалися дивними та більш притаманними жінкам. А у військових діях беруть участь жінки на рівні з чоловіками. Тут є перенесення ролей з одних на інших, усі ці три площини взаємопроникні».
Сама тема війни, яка останнім часом увійшла у наше життя і є важливою для кожного українця, також вплинула на тексти зі збірки:
«Чому тема війни є для мене особливою? Тому що мої бабусі і дідусі зустрілися під час війни, - розповідала авторка. – Це як дежавю: то була зовсім інша війна, і зараз теж війна… Важливо, щоб ми пам’ятали, з чого ми складаємося, яке у нас минуле, бо воно, так чи інакше, впливає на наше майбутнє. У мене є теорія, що ми складаємося з себе минулих, теперішніх і трошки майбутніх».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно