Євгенія Завалій: Своєю книгою мені хотілося б говорити з дорослими, а не тільки з дітьми
На Х Книжковому Арсеналі відбулась розмова з письменницею Євгенією Завалій за книгою «Місія "Порятунок": ведмедів» за участі авторки, ілюстраторки Марії Шевченко, директора ведмежого притулку «Домажир» Ігоря Николина. Модерувала розмову блогерка та активістка Марина Данилюк-Ярмолаєва.
Зібрали для вас кілька цікавих уривків з розмови.
Євгенія Завалій про роботу над книгою
Книга писалась для маленьких діток, але вона цікава і дорослим. І я робила книгу такою, щоб її читали діти з батьками. Я кілька років слідкувала за історіями ведмедів та різних притулків, які рятували тварин. І подумала: чому б не написати про це? Чому людям приходить в голову викрадати ведмедів з їхнього природнього середовища і везти у цирк? І, можливо, якщо це прочитають діти, то дорослими вони не будуть цього робити? Коли книга була майже написана, я поїхала в «Домажир». Мені провели екскурсію, розказали багато цікавого про ведмедів та про їхню сумну долю. І тоді я дуже чітко зрозуміла, що книга потрібна. Я вирішила, що про це треба говорити і писати, бо більшість тварин зникає з вини людини: вирубують ліси, тануть льодовики.
Євгенія Завалій про сприйняття книги дітьми та прав тварин
Для дітей справді треба по-особливому написати, їм треба більше пояснити і показати. Я вже мала багато презентацій в школах. Але жодних проблем зі сприйняття у дітей цієї книги не було. Вони все розуміють. Вони самі кажуть, що інколи не хочуть ходити до цирку, але батьки їх водять. І от найбільшою проблемою є сприйняття цієї книжки дорослими, які кажуть, що цирки – це добре, що тварин там годують. Але світ змінюється, і в жодних розвинених країнах вже немає цирків з тваринами. А ми все ще пробуксовуємо цей момент. Загалом це проблема сприйняття: ми говоримо з дітьми, але цією книгою мені хотілося б говорити ще й і з дорослими.
Марія Шевченко про ілюстрування книги
Я стрибала до небес, коли «Видавництво Старого Лева» запропонувало мені проілюструвати цю книгу. Бо тема ведмедів – це моє захоплення з дитинства. Я змалку дуже люблю природу і все, що з нею пов'язано. Тому працювати з цією темою для мене природно. Я трішки трансформувала ведмедів для книги, вони набули нових рис, оскільки стали для мене персонажами конкретної історії, кожен із них отримав свій характер. Мені дуже допоміг притулок «Домажир» – я переглянула всі відео на їхніх сторінках, тому надихалась реальними тваринами.
Ігор Николин про ведмежий притулок «Домажир»
Я дуже радий, що вийшла така книга. І щасливий, що багато сюжетів пов'язано з нашими мешканцями. Сьогодні їх 25, кілька днів тому ми привезли двох дорослих ведмедів і їхнього маленького сина. Ми дали їм нові імена – Рута і Сірко. Всі вони вилучені з поганих умов утримання, у всіх своя історія. Часто у людей, які утримують тварин у неволі, є повне нерозуміння їхньої природи та умов утримання. Ми раді, що підняли тему перебування тварин у неволі: у цирках, притравочних станціях. Кожна акція порятунку – це різні історії.
У своїй роботі ми принципово не платимо гроші і не викуповуємо ведмедів, проводимо багато розмов, дискусій. Коли було вилучення ведмедиці Христі, яка працювала в пересувному цирку, нам довелося вилучали її з екоінспекцією та екоактивістами, врешті він передав ведмедицю нам. Але суспільство змінюється. Ми спостерігаємо, як з нашого притулку «Домажир» виходять дорослі люди з усвідомленням змін. Тому нам треба такі книги, щоб показати, що ми йдемо правильним шляхом.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно