Ярослав Мельник: «Для того, щоб дістатись до світла, потрібно пройти темряву»
У рамках Книжкового Арсеналу відбувалася перша презентація роману Ярослава Мельника «Маша, або Постфашизм», що вийшов у «Видавництві Старого Лева». Презентація проходила у форматі публічного інтерв'ю, яке провела журналістка Ольга Герасим'юк, одна із перших українських читачок цього твору. Ярослав Мельник останні кілька десятиріч живе не в Україні, а у Литві та Франції. Тож презентація його роману стала чудовим приводом завітати на батьківщину.
«Ярослава Мельника я знаю дуже багато років, - розповідала Ольга Герасим'юк. - І за цей час вже з'явилося нове покоління читачів, яке зраділо з'яві Ярослава на українському літературному горизонті як чомусь новому, якійсь абсолютно новій планеті, відкритій нами. А я ж можу простежити, звідки він взявся. Я знаю його ще з тих часів, коли він був молодим і зухвалим критиком, який підняв бучу у літературному житті, розпочавши дискусію між метафористами і сповідальниками. І це були такі шалені скандали! Згодом він переїхав у Вільнюс. А зараз його творчість литовські літературні критики трактують як частину литовської культури. А це не так. Він - наш, український автор. Принаймні для мене. Хоча, що нам ділити? Можна тільки тішитися, що ми, українці, збагачуємо не лише свою, а й інші культури. Адже Ярослав пише і литовською, і українською мовами».
«Я був понад тридцять років поза контекстом української культури, - каже Ярослав Мельник. - Ці роки я існував у контексті іншої культури, мої книжки виходили не в Україні. І, врешті, настав момент запитати себе, чому я, як автор, існую для литовців, для французів, але не для українців, з якими пов'язаний своїм корінням? Це сталося п'ять років тому, коли я переступив внутрішній бар'єр і ризикнув запропонувати свої тексти українським видавцям і читачам. Я видав більше книжок литовською мовою, ніж українською. І, до прикладу, роман «Маша, або Постфашизм» вийшов у Литві 2013 року, а в Україні - зараз у «Видавництві Старого Лева». Хоча спершу я написав текст українською, а вже потім сам переписав його литовською».
«Маша, або Постфашизм» - чудова книжка, - ділиться своїми враженнями Ольга Герасим'юк. - Вона належить до тих творів, до прочитання яких готуєшся, бо розумієш, що зараз з тобою відбудеться якась трансформація - твій світ перевернеться, тобі буде дуже важко. Ми сьогодні стоїмо перед необхідністю осмислити своє життя, зрозуміти, чи правильним шляхом ми йдемо. Ми шукаємо досконале суспільство, цивілізацію. І якою страшною ця досконалість може стати - нам показує цим романом Ярослав Мельник. У творі зображений світ після того, як ідеологія фашизму та нацизму взяла реванш. З людей вивели нижчу расу і зробили з них людиноподібних тварин - сторів. Вони мають людське тіло, але їх не сприймають як людей, бо перше, що у них забрали, - це гідність. Їх сприймають як даність і ставляться, як до худоби. Б'ють, тримають у хлівах, водять на злучку. І не замислюються, чи є в цьому щось неправильне, адже стори їм дісталися у спадок. Це питання культурної спадщини, яку ми отримуємо і не аналізуємо».
«Але попри ідею людей і сторів цей роман - не темний і не макабричний, - наголошує Ярослав Мельник. - Просто для того, щоб дістатися до світла, потрібно пройти темряву. Так і тут, щоб дійти до світлого чистого кохання, потрібно сприйняти правду, яка шокує. Провідна лінія моєї творчості - рівність між людьми. І у цьому романі вона настає».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно