0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Якби Зоя Казанжи...
Якби вона була розвідником, то проникла б у ворожий стан найглибше й діставала б звідти найцінніше для «сил добра». Ніхто із «сил зла» не запідозрив би її. А якби раптом хтось і перевірив, то виявилося б, що вона лише чітко й правильно, по пунктах, виконувала ту роботу, яку її і просили виконувати.
 
Якби вона була блогером, то писала б з душею. Так, щоб і влучно, і розумно, і просто, й, іноді, з міцним слівцем. Так, щоб реагувати можна було лише двома способами: лайк і шер. Або комент. І ще. І ще. А врешті – прошу вам новий дискурс, панове.

 
Якби вона була міжнародним експертом, то вражала б своєю українською безпосередністю. Геть неміжнародноекспертівською. А потім, коли після нудної розмови всі востаннє розкланялися б, а дипломатичні евфемізми, як осіннє листя, залишилися б на столах засідань, вона сформулювала б те, що не видно зблизька, але для чого, власне, міжнародних експертів і замовляють.
 
Якби вона була бюрократом, то сіла б і просто розбиралася б у документах, доки не зуміла б перекласти їх з бюрократичної на людську. Тоді всі навколо нарешті зрозуміли б, у чому проблема і взялися її вирішувати.
Але це Зоя Казанжи. І «якби» - це не про неї.
 
Це вона, колишній газетяр, стає прес-секретарем одіозного Ківалова в ЦВК 2004 року і забезпечує прозорість роботи органу, без якого фальсифікація б не пройшла. А далі ми все знаємо.
 
Це вона не боялася бути білою вороною, робила те, у що вірила, писала у своєму фейсбуці про важливе і про Одесу. Її стіна - бюлетень доброї одеської волі для тих, хто розуміє мову здорового глузду.
 
Це вона в Бішкеку, Тбілісі, Душанбе, Єревані, Баку, Худжанте, Алматі, Караганді, Кишиневі, Києві, Астані презентувала, пояснювала, писала, консультувала, сперечалася, відмовлялася сперечатися і створювала те, чого раніше не було. І коли одного чудового дня їй довелося вибирати між щирістю своїх постів у фейсбуці та коректністю міжнародного експерта, Зоя вибрала щирість, за яку і цінують її міжнародну експертність.
 
Це вона опинилася в буремний час в облдержадміністрації, не відмовляючись із посиланням на «політика - це брудна справа», «всі вони однакові», «а що я там зможу сама зробити», а просто беручи на себе відповідальність.
 
А, і ще одне. Вона почала писати книги. Тому стежте за анонсами!
 
Євген Глібовицький
 
Фото – Максим Баландюх, The Ukrainians

 

 

Вам може бути цікаво
Слідопитенята
Знижки до 50% на дитячі книжки!
Даруємо знижку на книжку тижня: «Однакові чи різні? Геноміка»!
Роман «Югославія, моя батьківщина» Ґорана Войновича – переможець премії «Анґелус»!
Домашня бібліотека: варто чи ні
«Нормальні люди» Саллі Руні: селінджерівський бестселер на новий лад чи біблія міленіалів?
stary_lev Стежити
дописів читачів