0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Як зобразити звук? «Голосно, тихо, пошепки» від Творчої майстерні «Аґрафка»
На Книжковому Арсеналі Творча майстерня «Аґрафка» розповіла про процес творення своєї нової книги для дітей «Голосно, тихо, пошепки». Під час зустрічі «Звук і звучання, читання і прочитання» Романа Романишин та Андрій Лесів говорили про те, як візуально втілювали світ звуків і як можна гармонійно поєднати пізнавальне з філософським.
 
«Нашій книзі передувала дуже серйозна дослідницька робота, – розповідала Романа Романишин. – Ми повинні були зрозуміти, як зображати звук. Адже це щось невидиме, його неможливо побачити. Ми досліджували, як в мистецтві трактувався звук і як пластично його передати. Одним із основоположників взаємодії геометрії, звуку і кольору є Василь Кандінський. Він розробив цілу концепцію графічного відтворення звуків, тож ми опиралися на його роботи, де звуки мають свої кольори й форму. Кандінський говорив про синестезію – коли одночасно працюють різні фактори сприйняття людини. Скажімо, коли він слухав музику, йому уявлялися кольорові плями, своєрідна візуалізація звуків. Також на нашу роботу вплинув український дослідник, архітектор Флоріан Юр’єв, який займався співвідношенням звуку і кольору».
 
За словами Андрія Лесіва, працюючи над книжкою про звук і слух, потрібно говорити з людьми, для яких звук і музика є чимось ключовим у житті. «Ми спілкувалися з музикантами, які виконують музику різних стилів, – казав художник. – Також неодмінною частиною звуку є тиша, тому наша книжка поділена на «гучну» і «тиху» частини. Перша частина насичена різними кольорами й елементами. Друга є певною мірою філософською, бо тиша – момент, коли ми можемо віднайти і почути себе. Окрім цього, ми спілкувалися із людьми, які не чують або чують погано, бо нам теж було важливо зрозуміти їхній світ». 
 
 
«Голосно, тихо, пошепки» починається миттю Великого вибуху, коли спочатку було тихо, а потім стало голосно (є навіть посилання, де можна послухати звук вибуху). «Спершу книжка мала бути сюжетною, у нас були продумані головні герої з іменами, планувалися діалоги, – продовжувала Романа Романишин. – Та у процесі роботи ми зрозуміли, що це є зайвим, адже основний акцент має бути зовсім не на цьому. Тож ми відмовилися від героїв. Зараз існує світовий тренд – лаконічність тексту, відмова від усього зайвого, акцент на найважливішій конструкції, на яку вже нанизуються різні факти».  
 
На читача чекає зображення будови людського вуха, різні види людських голосів, інформація про найтихіший на найгучніший звук у світі, цікавинки про те, як чують тварини, абетка жестів (дактиль). Цікаво, що сили звуку рок-концерту і дитячого плачу мало чим відрізняються. Наприкінці читач порине у тишу – таку, що можна буде почути, як повзе равлик, шелестить папір чи б’ється серце. 
 
 
За словами «Аґрафки», ця книга – частина диптиху. Наступну планують присвятити зору та візуальному сприйняттю світу. «Теж хочемо поєднати нон-фікшн і філософію. Будемо говорити не лише про зір, а й про те, що кожен має своє бачення світу і дивиться на нього по-різному», – розповіли художники. 
 
Вам може бути цікаво
«Білий попіл»: сучасний «Вій» по-українськи
Вірш дня. Ірина Старовойт
10 несподіваних фактів про Дмитра Лазуткіна
Передпродаж книжки «Прощавай, зброє»!
Різдво Джоанни (колекція)
Загублений океан (колекція)
stary_lev Стежити
1305 дописів 24942 читачів