Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Як Старий Лев побував на житомирському форумі «ДієCлово»
З 23 до 25 березня у Житомирі в академічному українському драмтеатрі ім. І. Кочерги відбувся вже другий книжковий форум «ДієСлово». Звісно, Старий Лев теж взяв участь у заходу, а автори видавництва презентували свої новинки та поспілкувалися із читачами.
 
Анастасія Левкова розповіла про дебютний роман для підлітків «Старшокласниця. Першокурсниця», Володимир Єрмоленка пояснив, чому він вирішив переказати історію Одіссея в романі «Ловець океану», а Зоя Казанжи поспілкувалася із читачами про різні досвіди любові та те, як любити себе, і зачитала декілька уривків із книжки «Щось таке як любов». Модерувала усі три заходи журналістка та оглядачка книг Тетяна Гордієнко.
 
Анастасія Левкова розповіла, що хоча «Старшокласницю. Першокурсницю» читає багато дорослих, написана вона була для підлітків. «Мені здавалося, що мій досвід з підліткового віку буде корисним для читачів. Книжка має чимало пояснень для сучасних підлітків, бо вони не знають про багато речей із життя дітей мого покоління, наприклад про плівковий фотоапарат та альбом із фотографіями, чи відеомагнітофон. Книжка рік відстоювалася, перш ніж я вирішила її опублікувати. Я давала її знайомим для тестових читань, щоби врешті вдосконалити текст. Чимало читачів після читання цієї історії плакали. Вона стала певною терапією для багатьох, для моєї героїні, і для мене також»,– розказала авторка. 
 
 
 
А ось Володимир Єрмоленко поділився про те, чому він написав роман про саме античного Одіссея: «Будь-яка національна літературна повинна в певний момент повертатися до джерел культури. У мене є відчуття, що українська культура часто працює тільки з темами, які є навколо неї зараз. Цього не уникнути. Але, якщо культура не виходить на новий рівень, не говорить зі світом мовою, яку він розуміє, то вона залишається такою, яку дуже складно перекладати. Також для мене як філософа важливо писати про те, що одна епоха може передати іншій. І у книжці хотілося поєднати ці різні світи різних епох».
 
 
Тим часом Зоя Казанжи разом з гостями зустрічі намагалася проговорити про досвіди любові і їхню роль у нашому житті. Врешті, саме з цих роздумів народилася її книжка «Щось таке як любов». «У цій книжці – реальні ситуації, – казала письменниця. – Часто я брала історії із реального життя своїх знайомих. Часом вони себе впізнавали, часом впізнавали в історіях, які були написані не про них.
 
Я використовувала досвіди людей навколо. Досвід нашого покоління – це виживання. Нам говорили: "Не висовуйся, бо це небезпечно”. Цей негатив передається нашим дітям. Але тільки щасливі батьки можуть виховати щасливу людину. Тому, щоби сягнути любові, треба справитися із ненавистю, подолати усе, що заважає бути щасливими і ростити нове щасливе покоління».
 
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage