Як «Смак пива» заполонив Київ та Львів
У Києві та Львові відбулися перші презентації інсайдерського путівника «Смак пива» за участі перекладачки, пивної судді та блогерки Лани Світанкової. Книжку про найвидатніший напій людства написав американський письменник і лектор, який консультує пивні й пивоварні проекти по всьому світі, Ренді Мошер. Під час зустрічей Лана розповіла цікаві факти з історії пивоваріння, про особливості видів пива, про культуру споживання та подання, і, звісно, про любов до цього напою у всьому світі. До вашої уваги кілька найцікавіших цитат з презентацій про книжку, пиво і не тільки.
«Все починалось із розмови про те, що немає взагалі профільної літератури про пиво. Виникло питання, з якої книжки розпочати, аби і українці могли читати цікаву та якісну енциклопедію цього хмільного напою. Чимало таких видань нагадують атласи, і часто украдені людьми, які не надто знаються на пиві. Це непогані путівники серед пивоварень, але вони не несуть ніякого інформаційного наповнення. А от «Смак пива» мені видався найкращим варіантом. Вона пояснює зрозумілою мовою, що таке пиво, чому воно такого кольору, смаку та аромату, як його виготовляють та дегустують».
«Найдивовижніше у роботі над книгою швидка реакція її автора – легендарного Ренді Мошера. Коли я йому написала, він відповів мені блискавично. І вже через два дні з ним сконтактувалося "Видавництво Старого Лева" – і закрутилося. Півроку перекладу "Смаку пива" стали для мене особливою роботою – способом популяризувати напій, який дуже люблю. Без пригод, звісно, не обійшлося, бо коли запалилася ідеєю перекласти цю книгу, я була абсолютно вільною жінкою. Проте, за час узгодження видавництвом прав на видання, мене заангажували в інший проект, від якого я також не змогла відмовитись :) Тому вела дві справи одночасно, носилася зі "Смаком пива" пізно вночі, на морі, високо в горах... І, врешті, книжка з'явилася в Україні».
«Ця книжка – втілення великого бажання розвивати пивну культуру у нашій країні. І не на порожньому місці, а на теоретичній базі. Щоб люди розуміли позначки APA – гірке пиво, розбиралися у видах кислого хмільного напою, а не думали, що воно зіпсоване, наприклад».
«В оригіналі книжка називається "Tasting Beer" – дослівно "дегустуючи пиво". Недоконаний вид дієслова дуже рідко вживається в українських заголовках, тому ми дещо адаптували назву для українського читача – це часта практика і в літературі, і в кіноіндустрії. Ми з редактором зійшлися на тому, що "Смак пива" – оптимальний варіант. До теми назв і термінології: в англійській мові є прекрасне поняття "beer flavour", яке не має точного українського відповідника. "Пивний аромат"? Не зовсім те. Його найкраще передати як "пивний букет", бо тут поєднуються поняття запаху і смаку. Проте в нашій культурі це означення більш притаманне вину. На жаль, поки що у нас немає усталеної пивної термінології для багатьох явищ. Наприклад, у мене з пиволюбами розгорілася дискусія: "Імперський стаут" чи "Імператорський стаут"? Я прихильниця версії "Імперський стаут", бо, якщо покопирсатися в історії, то возився він не імператору, а імператриці».
«Важко було перекладати і назви технічного та барного обладнання. Так, у книжці є частина про вживання пива у пивних закладах, те, як має врівноважуватися тиск у балоні, аби в налитому келиху була пишна пінка. Такі уривки займали півдня роботи».
«Найпекельніша робота у перекладі "Смаку пива" – віршики. Я щиро люблю британців, які дали пивній культурі величезний плацдарм, за портери і стаути. Але перекладати усі вірші та пісні, які вони присвятили пиву, – просто неможливо. З моїми каторжними спробами "потрапити в риму", не зрівняється ніщо».
«Ренді Мошер дуже незадоволений тим, що вино захопило більшу частину гастросфери, що його позиціонують як напій до їжі. Тож чимала частина книжки присвячена поєднанням пива з їжею, дослідженню смакових якостей цих комбінацій. У цьому контексті, пиво таки краще за вино. Адже воно має бульбашки, які очищують ящик і дозволяють нашим рецепторам краще пізнавати справжній смак кожного шматочка страви».
«Найкраще з мого знайомства із Ренді було спостерігати за ним на пивоварні "Forbidden root", коли він з пивоварами розробляли новий рецепт пива. Варили свіжий віт. Це виглядало так: великий стіл завалений пакетиками з кардамоном, апельсиновою та лимонною цедрою, цукатами усіх видів – із польського, китайського та інших магазінів... У процесі роботи над новим рецептом у Ренді горіли очі. Людина настільки віддана цій справі, що не уявляю, як він встигає робити все інше. А Ренді цікавиться усім! Поки ми розмовляли, він питав про політичну ситуацію в Україні, про економіку та бізнес, як впливає одне на інше, як розвивається пивна культура в Україні. У мене надзвичайно позитивні враження від Ренді: це людина з янгольським терпінням, відкрита до спілкування. Хоча я точно знаю, що у колах пиволюбів його або люблять або ненавидять. Чому? Неприятелі називають Мошера снобом».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно